Якщо в один день висіяти декілька сортів однієї культури, сходи не будуть одночасними. Це зрозуміло, адже кожна партія насіння має свою енергію проростання, зумовлену багатьма факторами. У нас 8 видів перцю та 2 види баклажанів також сходили по-різному:  які раніше, які пізніше. Та сьогодні, беручи до уваги день масових сходів, умовно-опосередковано, можна вважати, що наша розсада перцю та баклажанів досягла місячного віку. Це той перший рівень з якого почалося спостереження за ростом і розвитком посівів аналогічних культур, зроблених в кінці грудня.

Нагадаю, у нас є дві досить незвичні рослини які назвали Різдвяні перчики та баклажанчики так як вони появились на світ напередодні свята. Кожного виду по два: великий та маленький. Особливі умови догляду їм не забезпечувались, так як ці сходи ніхто не сприймав всерйоз. Але рослинки мали зовсім інші наміри та зі всіх сил боролись за існування. Ми писали за них  (05.02)  і ось сьогодні можна зробити порівняння як виглядає місячна розсада перцю та баклажанів, що вирощувались в різних умовах.

З фото видно, що перець непогано розвивався як для умов короткого січневого дня, що свідчить про досить високу стійкість до нестачі освітлення. До місячного віку більший перчик встиг сформувати 6 справжніх листочків, що на два більше, ніж в основної розсади. Для перцю додаткових два листка це досить багато. Але ось їх якість нижча: черешок надміру видовжений, листкова пластинка світло-салатового забарвлення. На сьогодні в Різдвяного перчика є багато листочків, але виглядають вони скупенько, ніби бояться розгорнутись на повну потужність, як би ростуть і прислухаються, чи не появляться якісь додаткові негаразди які нестимуть невідомі загрози. Не виключено, що в знаки дається пережитий стрес і рослини, як і люди, від нього відходять дуже довго.

Для Різдвяного баклажанчика недостатнє освітлення було серйозною проблемою: він всі сили витрачав на те, щоб дотягнутись до сонця, тому і вийшов ослабленим, кволеньким. Порівняння з основною розсадою явно не в його користь. Основна розсада баклажанів при постійному підсвічуванні виглядає як грибочки: міцна, туга, приземиста.  Протягом останнього місяця Різдвяний баклажанчик  також отримував додаткове освітлення, що відчутно пішло йому на користь: листочки розгорнулись, розкинулись.

А ось городній ґрунт без будь-яких добавок та попередніх обробок  з грядки де росла цибуля –порей нашим Різдвяним перчикам та баклажанчикам прийшов до вподоби. Недаремно про цибулю пишуть як про хорошого попередника для цих культур. Перчик просто «стріляв» листочками.

Не можу випустити з уваги питання доцільності вирощування розсади із некондиційного насіння. Ослаблені сходи, навіть при належному догляді не можуть інтенсивно розвиватись та претендувати на високу продуктивність. Особливо показово це видно на прикладі меншого Різдвяного баклажанчика (перчик не набагато кращий). На фото якщо основній розсаді баклажанів місяць, то йому вже два, але виглядає він меншим за своїх набагато молодших побратимів. Жаліючи такі сходи та даючи їм шанс необхідно усвідомлювати, що врожаю може не бути, а наша діяльність чистий альтруїзм. Хіба це те для чого ми займаємось городництвом?

13 березня 2016р. (t: +0,6 /+5,3 ⁰С)