За традицією після 8-го березня їздимо в Буковель кататися на лижах. Зазвичай в цей час навколо вже давно немає снігу, а природа, немов кінь перед забігом, аж тремтить в очікуванні першого справжнього тепла, щоб потужно стартанути  – вистрелити зеленими листочками і барвистими квітами. Перші спроби вже зроблено і підсніжники в лісах на узбіччі дороги вже тижні зо два на легенькому вітерці весело погойдують головками-дзвониками, а травичка рясніє тендітними стрілочками.

Та чисельні траси Буковеля в цю пору завжди зі снігом: пухким чи мокруватим, але він є і його багато, навіть тоді коли верба хизується пухнастими котиками, а вздовж підйомників на південних схилах жовтіють головки мати-й-мачухи. Летиш, як вітер, через засніжені схили між зимою та весною, а на душі так безтурботно, весело і навіть святково.




Це зазвичай, але не цьогоріч. Початок березня зустрічали із густим сніговим покровом та морозами  в 14-18 градусів які перетяглися з лютого. Після 6-го числа дещо потеплішало на декаду і ось знову 17.03 розпочалася справжня зима із хурделицями, поривчастим вітром та морозами до 13 градусів. От сьогодні вже 22 березня, а весною ще і не пахне. Все засипане снігом та скуте морозом. Бідують пташки, що вже прилетіли з вирію. Лелеки потерпають від голоду, шпакам та іншим пернатим також непереливки, сидять невеселі, наїжачилися, щоб хоч якось зігрітися.

А як вже хочеться тепла і чимскоріш на дачу: порискати, пограбати, покопати. Це ж виноград ще не обрізали, дерева не побілили. На газоні ще з осені лежить величезна гора галузок після корчування дерев та формування крони саду. Очікує ремонту кухня в дачному будиночку. Та мало що ще треба зробити і робилося б із превеликим задоволенням та ба – зима. В минулому році 23 березня вже посадили ярий часник, посіяли редиску, а тут і не мрій.




В квартирному зеленому господарстві повний аврал. Рослинами зайняті не тільки підвіконники, балкон і той вщерть заповнений. Вже росте розсада перцю, баклажанів, порею, селери, помідорів, цибулі, пекінської та цвітної капусти, броколі, салату, сунички, посходила та розкладає листочки петунія. Невдовзі необхідно буде розсаджувати помідори.

На порядку денному посів агератуму, жоржин, остеоспермуму – для них також треба знайти місце, а велика частина балкону заставлена горщиками із декоративними і пряними рослинами,  а також квітами, які восени привезли з дачі.




Таке осіннє переміщення дає змогу цілу зиму мати під рукою свіжу петрушку, ласувати вітамінним пореєм, зекономити на посадковому матеріалі та вже з квітня на дачі милуватися рясним цвітінням кімнатних квітів. От і зимують у нас на балконі різноманітні герані (пеларгонія),  бегонії, з десяток хлорофітумів, а ще бругмансія, кала, фуксія, лимон.

В середині березня вся ця братія дружно вивозиться та розміщується в дачному будиночку. В ньому хоча немає обігріву, рослини достатньо добре почуваються і повністю захищені від негоди та раптових приморозків. З настанням стабільного тепла виносимо їх вже із квітучими шапками на вулицю завдяки чому привабливість клумб відразу зростає в рази.

За теперішніх морозів вивозити вазони, нехай навіть в дачний будиночок, якось лячно. Берегти цілу зиму, а втратити весною не хочеться. От і стоять вони вимушено кучненько хто на стелажі, а хто просто на підлозі, а ми ламаємо голову де ж то подіти розсаду помідорів.

Водночас через холоди маємо ще одну проблему, пов’язану з необхідністю підтримувати на балконі температуру мінімум +15 ⁰С, а це в умовах коли за вікном хмарно і постійно мінус 6-10, якось дорого виходить. Та що робити? Без опалення ніяк. Можна занести все в кімнату, але на підвіконні в жаркій квартирі за якихось десять морозних днів розсада геть витягнеться, змарниться, нащо нам така.




Складненько щось сезон починається, ой складненько. Синоптики на квітень і травень особливо радісної, тобто – тепленької,  картинки також не малюють. Але нам не вперше приходиться стикатись із вибриками погоди. Так навіть цікавіше. Є можливість отримати додатковий досвід чи спрактикувати щось новеньке. От, наприклад, з огляду на очікувану пізню та холодну весну взяли і посіяли ще 06.03 у відро із землею три насінинки гібриду огірка під назвою Городський огурчик від торгової марки SeedEra. Цей гібрид спеціально призначений для вирощування в кімнатних умовах, адже під час його виведення розробники орієнтувалися насамперед на тіневитривалість рослин. Вдома огірки ще ніколи не вирощували, завжди чекали ґрунтових, бо дуже вже всі гарбузові вимогливі до світла. Але ж і селекція на місці не стоїть, побачимо чи порадує нас  ця насіннєва новинка. Не вдасться – три насінини невелика втрата, а якщо вдасться – за півтора місяці матимемо до столу ароматні, смачнючі і, головне, ранні та свої овочі.

Але що ж там сталося з весною з огляду на цьогорічні прогнози прикумарених від сну бабаків? Гей, дівчино Весна! Не барись, щось вже тебе зачекались!

Ранок знову з неба снігом сіється, а тепла і зовсім ще нема.

І хоча нам всім весною мріється, але поки що іще зима.

Ну й нехай вона морозом щириться і в дротах щоночі ще гуде.

Хай гуде, а серцю щиро віриться, що весна до нас вже десь іде…

(Олександр Афонін)

22 березня 2018р. (t: -13,6 / +2,0 ⁰С)