Городський огурчик

Їжа викликає апетит не лише тоді, коли гарно виглядає. Приємний запах має також величезне значення. Зайдеш у супермаркет після роботи, а там від пахощів свіжих пиріжків та запеченої курки вже слинка тече. Однак є поживні рослинні дари, які хоча людьми і вживаються в їжу, через їх непривабливий запах, це дійство ніякої насолоди не приносять. Ніколи не побачиш у наших європейських магазинах плоди дуріану чи корінь маніоку. Та й навіщо вони нам здалися, адже своїх запашних, корисних фруктів та овочів маємо предостатньо.

Взяти хоча б огірок. Хрусткий, соковитий. А запах — цунамі фантастичної свіжості. Особливо в перших, за якими за зиму вже так заскучали. Напевно, через це багатьом людям хочеться спробувати створити в міському житлі хоча б видимість тепличних умов і виростити свій ранній огірочок. Нас також захопила ця ідея, але першочерговий інтерес лежав швидше не в площині матеріальної віддачі, а в бажанні трішки поекспериментувати, щоби побачити наскільки це вдалий замисел, адже огірок досить вимоглива культура і працювати з ним зовсім не легко.

Розпочали з підбору насіння. Зрозуміло, що умови вирощування в нас будуть далеко не найкращі, це відразу визнаємо, а тому необхідно, щоби рослини вже на генетичному рівні володіли комплексом стійкості до таких проблем, як от температура, світло, захворювання та інші. Приглянувся гібрид, що реалізується торговою маркою SeedEra, виробник насіння — ТОВ «Сімейний Сад» (Україна) під назвою Городский огурчик. Так і хочеться вставити невеличку ремарку щодо того, що за подібне калькування назви гібриду чи ось таку мовну недоладність Ірина Фаріон дала б добрих чортів.

Однак, повернімося до теми. Отож, чому Городський огурчик. Відразу зрозуміло, що він не для поля, «городський» бо, до того ж, це гібрид, а вони зазвичай набагато витриваліші та продуктивніші, ніж сорти. Характеристика також вселяє надію, що задумане має вдатись, тут привабливих сторін ще більше. Головне — призначений для вирощування на лоджії, балконі, веранді і, навіть, на підвіконні. Володіє підвищеною тіньовитривалістю і не потребує запилення комахами. Додатковий бонус — пучкове плодоношення і здатність формувати у вузлі 3–9 зав’язей. Уже через 40 днів після появи сходів обіцяють першого огірочка довжиною 9–12 см і масою 75–90 г. Плюс гібрид стійкий до захворювань. Отака от прекрасна картинка. Точно маємо бути з огірками.

Ну що ж, чекаємо весну. У лютому ще день геть короткий, а молоденькі сходи огірка ох, як сонце люблять та й захолодно ще на балконі. Якщо ж для пари рослин його обігрівати та освітлювати, геть золотими ті зеленці вийдуть. Тоді вже вигідніше піти в магазин, купити тепличного огірка й нічим не заморочуватися.

А от початок березня — вже зовсім інша справа. Тут і день набагато довший і підігрів забезпечуємо, позаяк після 8-го числа всю нашу розсаду переміщуємо на балкон.

За тару слугуватиме пластмасове відро об’ємом 8 літрів. Більше, ніж три рослини у нього не вмістиш та для першого разу цього повністю вистачить. От якщо зародять огірки рясно, заставимо на другий рік ними весь балкон. Відро заповнили дерновим чорноземом із додаванням однієї склянки просіяного попелу та 2-х столових ложок нітроамофоски з розрахунку на 15 л землі. Важко сказати, як цей гібрид буде реагувати на недостатнє освітлення й наскільки рослини збуяють. Найбільш видовженим може бути стебло до сім’ядольних листків. Зазвичай у подальшому на ньому утворюються корінці і якщо присипати їх землею, рослини стануть лише міцнішими. З урахуванням цього ґрунту насипали на сантиметрів 15 нижче верху відра і 06 березня посіяли насіння. Відро поверх накрили целофановим пакетом та поставили в кімнаті ближче до батареї опалення.

На 7-й день (13.03) появились росточки. Накриття зняли, відро перенесли на підвіконня і відразу над сходами на тиждень встановили лампу денного світла з тим, щоби світловий період складав 14 годин. Чи гібрид дійсно тіньовитривалий, чи підсвічування дало ефект, чи те і друге разом, але сходи отримали напрочуд коренасті, приземкуваті. З 20 березня й до закінчення періоду плодоношення рослини росли на балконі. Там їм вже повністю вистачало природного світла, тепла, а наявність великої кількості мокрої землі в якій росла інша чисельна розсада, забезпечувала досить високу вологість повітря.

Підживлення здійснювалося щотижнево: перших п’ять — кристалічним добривом для розсади ROYAL MIX, а далі розчином органічного препарату Rost-концентрат.

До 18.04 огірочки досягли висоти 25 см і почали хилитися. Виникла нагальна потреба в опорах. Узяли шворки, нижній кінець зав’язали вільною петелькою на стеблі під першим листком, далі обкрутили їх навколо кожної рослини, а верхній кінець закріпили на опорах для сушіння білизни, прилаштованих під стелею. Ось у такий спосіб і надали огірочкам вертикального положення. Також підсипали земельки, адже на нижній частині стебла утворилося багато кореневих пухирців. Після цього рослини почали кущитися, а в пазухах листочків 20.04 вже прослідковувалася маленька зав’язь.

Отак без особливих зусиль у догляді дійшли до періоду цвітіння, який розпочався в перших числах травня. Дивувалися й раділи такій непримхливості гібриду. Ростуть огірочки якби самі собою, зелені, міцненькі, не хворіють. Листочки, щоправда, не густого зеленого кольору та доволі невеличких розмірів, однак перенасичувати рослини добривами теж не хочеться. З поливами також обережні. Наше відро не має дренажних отворів, а тому надлишки води осідатимуть на дні внаслідок чого коріння почне загнивати. Найбільше тішилися огірочками в пору цвітіння, яке розпочалося з 4 травня. Дружно, бурхливо, рослини аж жовтіли від цвіту.

Особливо кущитися рослини не прагнули, не без того, щоби де-не-де виростав пасинок. Це й добре, адже підв’язок на всіх не наберешся, а ще невідомо, як то було б розмістити величезне чумидло на невеликому балконі. Отакі поодинокі пасинки не видаляли, дозволяли їм розвиватися, лише під час підживлення дещо збільшували дозу Rost-концентрату. Загалом гібрид досить компактний і у висоту за весь період росту набрав не більше 1,3 м. Чудовий варіант для маленького балкону чи навіть підвіконня.

Гібрид характеризується букетним типом плодоношення. В одній пазусі закладається та розвивається в середньому біля 4-х зав’язей. Перші огірочки зібрали 10 травня. Можна було дещо раніше та все хотілося, щоби ще трішки підросли. Однак, потім побачили, що огірочки краще не перетримувати на рослині, оскільки в такому випадку наступна зав’язь, ще навіть не зацвівши, завмирає. Вихід є, це підвищення внесених доз поживних речовин, але нехай отримаємо менше та кращих, ніж вливши чогось там на око — матимемо побільше, але, не виключено, що нітратних.

Огірки вагою 75–90 г, як повідомляв виробник насіння отримати не вдалося. У нас виросли невеличкі, вагою 30–35 г, продовгуваті — 10–12 см, діаметром біля 3 см, доволі гладенькі, але з білими довгенькими шпичечками. Огірковий аромат та смак їм властивий повною мірою й салат із додаванням редиски та зеленої цибульки, заправлений сметаною — одна насолода. Однак слід зауважити, що плоди мають властивість швидко старіти, водночас сильно втрачаючи харчову привабливість.

Довго насолоджуватися плодоношенням Городського огурчика не вийшло. Десь через три тижні від першого збору рослини почали стрімко втрачати декоративність, жовтіти та всихати. Останній огірочок зірвали 6 червня. Проте за ними вже не жалкували, адже на дачі вже з 3 червня почали ласувати напоєним дощиком та обласканим сонцем добротним ґрунтовими огірком.

Загалом про цей гібрид можна сказати, що завдяки підвищеній тіньовитривалості та букетному типу плодоношення він на балконі тішитиме око яскравою зеленню і рясною зав’яззю. Без врожаю точно не залишить і дасть змогу поласувати ранніми власними огірочками. Але через невелику вагу плодів і короткий вегетаційний період на високу врожайність розраховувати не варто. Однак, не хлібом єдиним живемо. Позитивних емоцій цей гібрид принесе також чимало. Спробуйте і нехай усе вдається.

15 червня 2018р. (t: +15,5 / +22,8 0С)

Вам також може сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *