На календарі 31 травня і це означає, що весна вже пройшла. Пролетіла, промайнула пташкою не зогледівся й коли. А що дивуватися. Майже весь березень забрала зима. З морозами, снігом. Внаслідок цього все завмерло в очікуванні тепла. До середини квітня яблуньки стояли практично голі й лише рябчики та перші нарциси радісно погойдували голівками під подихом теплого вітру.

Не зважаючи на холоднючу та мокру землю, ми також взялися до справи. Часу, який можна приділити у квітні городу не так уже й багато — чотири суботи із яких, через різні обставини, не всі вдасться використати під дачні роботи. Розпочали із полуниці. Обрізали минулорічне листя, розпушили ґрунт, підживили нітроамофоскою, яку розкидали по грядці. Першу стиглу ягідку зірвали 20.05. Результату завдячуємо напрочуд жаркій травневій погоді. У порівнянні з минулими роками це беззаперечний рекорд, адже зазвичай полуниця в нас починає достигати десь 10–12 червня.




Закрили вологу на грядках з озимою цибулею та часником. Часу підзимові культури не гаяли. Не встиг зійти сніг, а гострячки стрілочок уже впевнено стирчали над землею. За півтора місяця (в порівнянні з 16.04) он ого-го, як вимахали.

З овочів насамперед посіяли біб, горох, щавель, посадили ярий часник. Цим культурам потрібно багато вологи та помірного тепла. І от, будь ласка, на початку червня готуємось збирати перший врожай зеленого горошку.

Також висадили розсаду пекінської капусти й порею. Хоча капусту накрили пластиковими пляшками, дуже переживали, як вона після тепла балкону витримає раптовий приморозок від якого під ранок трава стояла геть сиза. Думалося, що їй там точно прийшов капут, а виявилося, що ні. У неї не тільки все склалося добре, а й було помітно, що за час від посадки вона відчутно підросла. От як пекінка виглядала 16.04, а це 10-ть днів після висадки.

На сьогодні ранньостигла листова пекінська капуста сорту Бокал уже повністю зібрана, а гібриди Віллі та Маноко вже досить великі та для формування повноцінних головок дамо їм ще зо два тижні.

Нічим не накритий порей взагалі продемонстрував чудеса морозостійкості. Навіть кінчики листочків не пожовтіли й це при тому, що витривала до холоду герань втратила від цього ж приморозку половину листя.




Домашню розсаду всіх решта видів капусти висадили ще через тиждень — 14.04. У посадкові ямки не забували вливали склянку вапняного молока (800 г вапна-пушонки на 10 л води). Рослини для захисту і кращого приживлення на два тижні накрили пластиковими пляшками. Як тільки капуста підросла, грядки щедро замульчували використаною підстилкою із прілої тирси та соломи. Закінчується травень, а рання капуста гібриду Акіра вже дружно закручує конусовидні головки.

Щоби мати змогу довше збирати цвітну капусту, насіння гібриду Аламбра 14.04 посіяли просто в ґрунт, а місце посіву накрили тими ж пластиковими пляшками. Звичайно, що вона зараз невелика в порівнянні із рослинами, посіяними з форою в місяць, але саме цього ми і прагнули. Поруч з однією капустиною виріс помідорчик-самосів та кущ картоплі з бульби випадково не зібраної минулого року. Допоки ця трійця вживається добре, а тому виселяти нікого не плануємо. Згодом побачимо, що виросте із такого самоствореного міксу типу три в одному.

Найменша пізньостигла капуста. Це й не дивно, адже вона має лише трохи понад місяць. Для уникнення пошкодження шкідниками, полили рослини розчином інсектициду Актор, що є аналогом більш дорогого препарату Актара. А ось ранню капусту нічим не обробляли. Обминути таку смакоту метелик капустяного білана ніяк не міг. Розправились із гусеницями шляхом банального ручного збору.

У середині квітня висадили картоплю. Щоби рослини добре розвивалися треба вгадати з періодом посадки. Класти бульби в занадто холодну землю не ризикуємо. З досвіду знаємо, що картопля виходить значно хирлявішою, ніж посаджена пізніше, але й затримуватись із висадкою не варто, бо без достатньої ґрунтової вологи хороший врожай не отримаєш. Бульби обов’язково попередньо пророщуємо й обробляємо фунгіцидно — інсектицидними препаратами. На цей раз використали протруйник під назвою «Тирана». Завдяки цьому в період масової атаки колорадського жука на молоді посадки, картопля є добре захищеною і впевнено набирає в рості. Зараз вона вже готується до цвітіння.

У середині квітня пішла на грядки й місячна розсада салату. Як не крути, не мудруй, а напівголовчасті та головчасті салати найсмачніші. Та щоби їх виростити два місяці треба, як льоду. Насіння сіємо в середині березня. Рослини досить добре виносять брак освітлення та пересаджування на постійне місце. Весняні приморозки їм не страшні та про всяк випадок, а також із метою створення комфортних для рослин умов розвитку, посадки на два тижні закриваємо агроволокном. За такого способу вирощування салат у другій половині травня набуває розкішного виду і, що головне, неперевершених смакових якостей.




21.04 висадили розсаду кабачків та огірків посіву 11.04. У цей час температура повітря ще не стабільна. Вночі вона нерідко опускалася до 5–6 градусів вище нуля, зате вдень на вулиці мали біля 20-ти градусів тепла. Від різких перепадів захистили рослини обрізаними, об’ємними (6 л) пластиковими пляшками. Під цим накриттям огірочки стояли міцненькі, з крапельками роси на обідку листочків. Коли на грядку пішла ще й розсада посіву 25.04, накриття змінили на агроволокно, яке захищало рослини аж до 19.05. У таких тепличних умовах огірки розвивалися надзвичайно інтенсивно, що дало змогу мати на кінець травня чималеньку зав’язь. Ех, не витримаємо і завтра — позавтра вже відщипнемо першого духмяного огірочка.

Кабачки зі своєю геркулесівською силою росту вже через тиждень, навіть у таке просторе накриття, як 6 л пластикова пляшка не вміщалися. Іншого виходу, як сказати: «Робіть що хочете» і звільнити їх із синтетичного полону не придумали. А вони й раді. Сорт кабачка кущового типу Матрос до початку червня розрісся на всю грядку та розпочав рясне цвітіння жіночими квітками. Такий собі могутній красунчик із красивим, темно-зеленим листям розцяцькованим сріблястими мармуровими вкрапленнями та рябенькими, гранчастими, видовженими плодами.

Далі, а це кінець квітня — перші числа травня, посіви та посадки робилися з особливою, гарячковою інтенсивністю, адже більше зволікати було неприпустимо: розсада переростає, земля пересихає, повітря перегрівається. Морква, буряк, квасоля, гарбуз, помідори, перець, баклажани й ще всього багато іншого.




Не зважаючи на жарку погоду, перець, помідори та баклажани посадили під агроволокно. Особливої потреби накривати помідори та баклажани не було, адже приморозками і не пахло, а на дворі стояла справжня літня погода. Хіба щоби трішки притінити ніжну розсаду від палючого сонця. Зараз помідори вже мають величенькі плоди, а баклажани активно цвітуть та утворюють зав’язь.

Декілька кущиків помідорів вирощуємо безрозсадним способом. Посіяні 14.04 у відкритий ґрунт вони з’явилися на світ через 12 днів. До появи сходів зверху на місця посівів поставили пластикові пляшки, але рослини, що проросли, довго під ними не тримали, максимум тиждень. Зараз цим малюкам трохи більше, ніж місяць, але вони впевнено набирають силу й, навіть, готуються до цвітіння.

З перцями інша справа. Посаджені без накриття ці пасльонові погано приживаються, але особливо їм дошкуляють вітри. Під накриттям, у теплі та затишку рослини швидко розрослися й утворили багато зав’язі. Сьогодні вони нас тішать великими, соковитими перчинами. Ще з тиждень і будемо збирати. Перець у технічній стиглості смачний і корисний. Особливо подобається запеченим у духовці чи піджареним на сковорідці. Готується дуже просто. Порізав навпіл, вибрав насіння, човники полив олією й  у духовку. На сковорідці ще швидше: порізав на скибочки, кинув в олійку та притушкував до рум’янцю. Сіллю посипається вже готовий перець.

Підбираючи насіння на поточний сезон, зачепили городню душу похваляння виробників достоїнствами їхнього баштану, що ось, якби, сорт кавуна Ультраранній і в умовах Сибіру достигає, а гібрид дині Емір дає врожай за будь-якої погоди. У минулі роки пробували виростити баштанні культури не сильно заморочуючись, тобто у відкритому ґрунті. Чогось видатного досягнути не вдалось, а тому вже пару сезонів, як закинули це діло. Й от чогось знову поперло. Метр — два грядки не шкода, мо на цей раз щось вийде варте уваги. Селекція ж також не стоїть на місці, а що, як уже появилися кавуни й дині, здатні виростати великими та визрівати в нас на Волині? Вдома 25.04 в паперові стаканчики посіяли кавуни та дині. В кожен із шести  стаканчиків клали три насінини. Як тільки винирнули петельки — рослини висадили на грядку. Зараз їм місяць. Виглядають як би непогано, а далі буде видно.

На порозі між двома такими чудовими сезонами, як весна й літо не можна забути про квіти. Вони повсюди. Поле, лісова галявина, узбіччя дороги. Але найбільш яскраві та вишукані, звичайно ж на клумбах. Палахкотять різними барвами, заворожуючи своєю неймовірною красою.

Так, дача на порозі літа виглядає по-особливому привабливо, але за цим стоїть об’ємна праця, бо в цьому сезоні прийшлося пройти через нові, додаткові випробування — весняна посуха, а це за обмежених водних ресурсів велика проблема. Та про це потім.

31 травня 2018р. (t: +16,5 / +29,2 ⁰С)