Виростити пекінку – запросто!





Пекінську капусту купували часто. Соковита, ніжна, салати із неї завжди на ура. До того ж, спеціалісти кажуть, що вона дуже корисна, адже містить лізин який підвищує імунітет, очищає кров, перешкоджає утворенню пухлин, а за вмістом аскорбінової кислоти перевищує всім відому білокачанну капусту. Пекінська капуста, інша назва — петсай, незамінна при анемії, сприяє виведенню холестерину, завдяки високому рівню клітковини й низькій калорійності є чудовим продуктом для бажаючих регулювати вагу тіла. Як дієтичний продукт покращує водно-сольовий обмін та зміцнює серцево-судинну систему. До того ж, не має протипоказань, навіть коли гастрит чи виразка шлунку.

Але, до можливості самотужки отримати врожай пекінської капусти довгий час ставилися якось байдуже. Швидше за все причиною цього став негативний результат, який сильно відбив охоту займатися цим і надалі. Раз спробували — не вийшло, другий — аналогічно, а звідси вкоренилася думка, що пекінка на городі не для нас. Та чим більший здобуваєш у городництві досвід, чим кращих досягаєш результатів, тим сильніше розгорається азарт типу спортивного і вже регулярно все вище піднімаєш планку рівня врожайності & якості. А тут на тобі, нескорений власний Еверест у вигляді якоїсь пекінської капусти. Як із цим змиритися? Капітулювати перед пекінкою? Оце вже ні! Отож, закотили рукави, набралися терпіння і змінили погляди, згідно яких невдача оцінюватиметься не як особиста неспроможність, а безцінний досвід на шляху до наміченої цілі.

Експериментувати розпочали ще в минулому сезоні. Для цього придбали пакетик недорогого насіння сорту Бокал від ТМ «Семена Украины». Виходили з того, що перший млинець може не вийти, так хоча не сильно стратимось. Виробник зазначав, що це середньостиглий сорт. Вегетаційний період від сходів до технічної стиглості 60–70 днів. Качан середнього розміру, закритий, щільний, масою 1,5–2 кг, гарних смакових якостей.




Особливо сподобалось, що качан має бути закритий, щільний. В уяві так і виринув такий собі біло-салатовий, тугенько згорнутий, важкенький бокальчик величиною з величеньке відерце. Значною мірою цьому сприяв малюнок на пакетику, а ось те, що це листова капуста абсолютно пройшло повз увагу.

Посіяли, доглядаємо. Зелена маса росте, як на дріжджах. Розетки потужні, діаметром понад 55 см, листочки розлогі, черешки м’ясисті, ніжні, смачні, а от класична головка не в’яжеться і все. Уже навіть пробували сприяти цьому процесу, загорнувши внутрішні молоденькі листочки один на одного та закріпивши їх зовнішніми листками, стягнутими поверху резинкою. Не допомогло. Чекали коли ж то вони самі згорнуться в щільний качан, але дочекалися лише цвітушності. Отож бо й воно, що нема чого куплятися на дешевизну, там складно розібратися де правда написана, а де рекламні видумаси, тим більше, спокушатися малюнком. Але, як для листової пекінської капусти сорт Бокал просто супер. Підкорив швидкістю росту, раннім виходом продукції та чудовими смаковими характеристиками.

Вирощували сорт Бокал різними способами: навесні через розсаду, прямим посівом у ґрунт та через розсаду в осінній культурі. Не все вдалося, але це дало змогу виділити низку важливих агротехнічних складових для подальшого успішного вирощування пекінської капусти.

У поточному сезоні, озброєні здобутим досвідом із подвоєним азартом взялися до справи. Вибір припав на гібриди Табалуга від ТМ «Агріматко», виробник SAKATA, Франція та KS 888 F1, виробник — KITANO SEEDS, Японія і вже випробуваний сорт Бокал.

Уже знали — насамперед, щоби пекінська капуста вдалася, необхідно її вчасно посіяти. Це дуже важливий аспект. На всі відхилення від оптимальних умов вирощування рослини реагують активним викидом квітконосів, що різко погіршує якість продукції. В інтернеті щодо цього питання є багато рекомендацій. Одні кажуть, що треба сіяти в березні, інші — у квітні, трапляються такі, що ратують навіть за травень і впродовж червня та липня аж до середини серпня. Резон у них є якщо розуміти для яких регіонів (Сибір, Краснодарський край, південь України і т.д.) ці поради, а також для якого вирощування (весняного, осіннього) робиться посів.




Щоби визначитись із найбільш вдалим терміном посіву виходили з того, що на момент посадки в ґрунт розсада повинна мати 3–4 тижні. Хоча вона витримує короткочасні приморозки навіть до мінус 4-х градусів, добре росте й нормально розвивається лише в температурному діапазоні 15–20 0С. Якщо стовпчик на термометрі довгенько триматиметься на позначці менше 13 або понад 25 градусів тепла, із надією на хороший врожай прийдеться розпрощатись. Не менш важливим є довжина світлового періоду. Тривалість світлового дня понад 13-ть годин спонукає рослину до цвітіння.

Минулого року рослини із посіву в середині березня добре росли й чудово почувалися, а посіяні безпосередньо в ґрунт 01.04 навіть не набравши хорошої ваги пішли в стрілку. Тому в поточному сезоні насіння на розсаду посіяли 17.03.

Пекінська капуста має слабке, поверхневе коріння і за найменшого його травмування припиняє ріст, а якщо необережно пересаджувати взагалі часто гине. Щоби цього уникнути, найкращим варіантом є паперові стаканчики. Тому швиденько на стограмових ребристих стопках скрутили циліндрики (без дна), зверху і знизу з допомогою степлера скріпили папір металевими скобами (можна склеїти, але це довший процес) і висіяли без попереднього замочування 1–2 насінини в кожен стаканчик. Це тільки на перший погляд здається, що папір ненадійна тара. Насправді корінню рослин дуже важко пробитися через 2–3 шари мокрого паперу, він являє собою досить серйозну перепону. Після того, як розсаду на грядці виставляємо в підготовлені ямки, папір обов’язково максимально, скільки можна, розриваємо.

Якщо висіваємо декілька видів пекінки, кабачків чи там, наприклад, огірків, щоби зазначити сорт, використовуємо дерев’яні зубочистки на які нахромлюємо картонні квадратики із написом назви сорту та попередньо зробленою  в центрі дірочкою.

Після того, як насіння зійде, багато хто радить зрізати ножничками біля землі лишню рослину. Але з огляду на те, що насіння зараз досить дороге, вважаємо, що це занадто велика розкіш так нищити сортові, а тим більше, гібридні, сходи. На дешевому насінні сорту Бокал спрактикували, що пекінська капуста в стадії сім’ядольних листочків напрочуд легко переносить пересадку, а тому лишні рослинки просто відсаджуємо в окремі стаканчики.

Розсаду вирощували на балконі без додаткового освітлення за температури 15–17 0С. Також провели два підживлення кристалічним добривом ROYAL MIX. Поливи здійснювали дуже обережно, оскільки пекінка погано реагує на перезволоження ґрунту й може банально загнити. За такого режиму розсада почувалася чудово, не хворіла і швидко йшла в ріст.




Висадку розсади на постійне місце провели 08.04 у віці 19-ть днів. Оскільки пекінська капуста погано росте на кислих ґрунтах, землю провапнували із розрахунку 100 г вапна на 1 п/м грядки та внесли нітроамофоску із розрахунку 50 г на 1 погонний метр грядки. Садили одним рядом з інтервалом 40 см.

Посаджену розсаду відразу ж добряче накрили, використавши для цього обрізані з обох сторін 6-ти літрові пластикові пляшки, поверх яких ще дали агроволокно. Це дуже важливий агрозахід. Інакше не можна. У маленької, ніжної розсади капусти багато ворогів серед яких найстрашніші ненажерливі хрестоцвіті блішки. До того ж, для неї з однієї сторони в цю пору ще трохи захолодно, а з іншої — палюче весняне сонце може завдати серйозних опіків молоденьким рослинам. Під накриттям пекінська капуста в нас росла до 18.05.

Дуже переживали, як там наша капуста перенесе приморозки, а їх, і доволі серйозних, було аж два (друга половина квітні й перша декада травня) і чи не спровокує це масове стрілкування.

Підживлення не проводили. Земля на грядці достатньо родюча, перед висадкою розсади заправили її мінеральними добривами, а загальний вигляд та швидкість росту рослин підтверджували, що нічого їй не бракує, гнала, о-го-го як, до того ж нічим не хворіла.




Найшвидше виросла листова пекінська капуста сорту Бокал. Вона постійно демонструє найшвидші темпи розвитку. На 62-й день після сходів, а це 21.05 вже зібрали перший врожай. Можна було б це зробити ще раніше, адже була така собі нівроку, але хотілося щоб от ще трішки підросла. І нехай класичні, тугі головки вона не утворює, загалом, як для листової, ця пекінка дуже хороша.

Гібрид KS 888 не особливо вдався. Попередньо так і думалось, адже виробник попереджав, що це холодостійкий гібрид пекінської капусти призначений для вирощування в другому оберті з осіннім збором врожаю. А ми вирощували весною і вийшло так, що на момент початку формування головок, а це 01.06, температура нерідко перевищувала критичні для пекінки 25 0С. Перший врожай почали збирати 17.06, головки на цей час набрали 1,5–1,8 кг, а ще через десять днів верхівки капусти почали видуватися через підготовку до цвітіння. Так, цей гібрид не простий у вирощуванні, але на вибір вплинуло бажання спробувати отримати екзотичний вид пекінської капусти, адже її листя, починаючи вже навіть від сім’ядольних листків має фіолетове забарвлення. Дорослі рослини формують ну дуже вже красиві внутрішні листки із білосніжним, хрумким черешком, обрамленим фіолетовими, хрумкими, сильно складчастими листовими пластинами напрочуд ніжної структури. Салати з цієї капусти виглядали апетитно і сприймалися справжніми делікатесом.

Гібрид Табалуга це перша власноруч вирощена справжня пекінська капуста. Те, що вона може дати гарні головки побачили ще минулого року коли вирощували її в осінній культурі. Тоді для повноцінного зав’язування не хватило часу (теплого періоду), запізно посіяли, аж 06.08. У весняній культурі Табалуга F1 не підвела. Що казати, надійна торгова марка, відомий, поважний виробник насіння. Повідомили, що це середньоранній гібрид, 60–70 днів після висадки розсади, так з 17.06 і почали збирати перший врожай. Сказали, що головка дуже привабливого зовнішнього вигляду, бочкоподібної, округлої форми, ззовні темно-зеленого кольору, яскраво-жовта всередині, вагою 0,8–2,0 кг залежно від густоти посадки — так і є. Запевнили, що гібрид стійкий до цвітіння і він не підвів, навіть за неодноразових серйозних приморозків та тривалої прохолодної погоди. Розетки наросли об’ємні, діаметром до 70 см, головки отримали великі, середньою вагою 1,5 кг. Хороший, надійний гібрид.

Оскільки передчасне стрілкування надзвичайно серйозна проблема під час вирощування пекінської капусти, надалі також будемо підбирати гібриди лише від професіоналів і обов’язково стійкі до цвітіння. Сподіваємось, що це буде запорукою отримання стабільно високих і якісних врожаїв цього чудового овочу. Коли найкраще висівати насіння для весняного вирощування пекінки в нас на Західній Україні вже також знаємо — середина березня, а от з осіннім вирощуванням ще необхідно буде попрактикуватися.




На городі окрім збору врожаю ще багато інших робіт. Доглядаємо пізню капусту. У цей період найважливіше досягнути хорошого наростання зеленої маси, як запоруки формування в подальшому великих головок. Для цього проводимо систематичні, практично щотижневі підживлення та слідкуємо за достатністю вологи в ґрунті. Пізня капуста зараз має надзвичайно чудовий вигляд. Прохолода та легенькі літні дощики сильно сприяють її росту. Утворила потужний листовий апарат і починає скручуватись у головки. Посадки мають однорідний вигляд і якщо спочатку сорт Слава 1305 завдяки великій енергії росту вирізнявся більшими розмірами, то зараз гібрид Мегатон, який росте поруч, нічим не згірший. Аналогічно на другій грядці. Якщо перші два тижні після висадки розсади сорт Слава 1305 виглядав у порівнянні з гібридами Селма та Соня просто гігантом, то зараз рівень розвитку всіх однаковий.

Продовжуємо збирати ранню капусту сорту Куор Ді Буе Гроссо. У неї красиві конусовидні головки. Гібриду Кандіша знадобилося дещо більше часу для росту, сьогодні лише перший збір.

Якщо капусті подобається погода з частими дощами та прохолодними ночами коли температура тримається на позначці плюс 10–13 градусів, то помідорам це абсолютно не підходить. Вони як би й ростуть, плоди також зав’язують, а от червоніти ніяк не хочуть. Уже середина липня, а ми маємо стиглими лише ранні кущові помідори. Усі високорослі поки що в глибоких роздумах. Зате метод підв’язування, що застосовується на наших грядках сприяє хорошому провітрюванню кущів. Вітерець запросто проходить через шпалеру, швидко висушуючи дощову воду на кожнісінькому листочку, позбавляючи різноманітні хвороби перспективи розвитку. Це, однозначно не єдиний профілактичний захід, але в комплексі маємо здорові, сильні рослини.

У баклажанів за строками достигання також прослідковується відмінність. Якщо Галіне F1 вже десять днів, як вступив у фазу плодоношення, то Прадо F1 досягнув товарної зрілості лише зараз. Баклажани в цього гібриду висять просто китицями один біля одного. Найпізніше, ще десь через тиждень, розпочнемо збір баклажанів гібриду Найт Леді F1.

З нетерпінням чекаємо перших солодких качанів кукурудзи. У цьому році придбали дорогущі суперсолодкі гібриди Малібу та Барселона. Побачимо, чи виправдають вони сподівання. Але першою, днів за десять буде вподобаний у минулому сезоні сорт Русалочка. Кукурудзу висіяли в 5 строків, отож на грядках є рослини різних стадій розвитку. Розсаду останньої у віці 10-ть днів, тої ж самої Русалочки, 05.07 після зібраного горошку лише висадили на грядку.

Тішать щедрим урожаєм огірки, шпарагова квасоля, кабачки. У них саме пік віддачі. Вирощуємо в цьому сезоні три гібриди самозапильних огірків (Еліза F1, Еколь F1 та Грін Пік F1), дуже врожайну кущову шпарагову квасолю Пенсіл Под із довгими жовтими стручками та два гібриди кабачка (Грейзіні F1 та Елеонор F1). Наразі задоволені всіма.

17 липня 2017р. (t: +10,3 / +24,0 0С)



Вам також може сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Please turn AdBlock off                               Будь ласка вимкніть AdBlock

Повідомлення для користувачів AdBlock

Будь ласка вимкніть блокування реклами для цього сайту. Це допоможе нам його розвивати та оплачувати хостинг.

Seo wordpress plugin by www.seowizard.org.