Салат із насіння власного збору





Салат, як овочеву листову культуру, дуже пошановуємо, а тому прагнемо, щоби сезон його збору розтягнувся якомога довше. З огляду на те, що це холодостійка культура, він на нашому городі й у квітні, і в листопаді. Постійно вирощуємо 5–6 сортів, адже це дає змогу не тільки розширювати часові рамки початку й закінчення виходу продукції, а і створювати красиві й гармонійні по смаку салатні мікси.

Зрозуміло, що абсолютно немає ніяких проблем підібрати салат відповідно до власних уподобань, адже сьогодні ринок пропонує величезний асортимент сортів та навіть гібриди салату. Ми також щороку випробовуємо щось новеньке. Але що робити, коли улюблений сорт стає недоступним, а прощатись із ним ой як не хочеться. Або ось облюбував якусь екзотику, а там десяток насінин коштують шалені гроші й це при тому, що 100 % схожість велика рідкість. Саме такі обставини і спонукали нас спробувати отримати, як то кажуть, насіння власного виробництва.

Минулого року висіяли останнє насіння салату сорту Андромеда (ТМ Гавриш). Це проміжний тип між листковим та качанним салатом. Він не є надраннім, навпаки, готовий до збору через 60–65 днів. Але найбільша привабливість цього салату в тому, що він дуже хрусткий, особливо черешок – як капуста. В умовах відкритого ґрунту стабільно дає якісні, великі розетки салату діаметром 30–35 см, вагою 300–400 г. Листки досить цупкі, цікавого забарвлення: біля основи світло-зелені, далі насичено зелені, ближче до краю вишнево-коричневі, чудового, ніжного смаку. З віком салат смакові якості не втрачає й навіть у жару не гірчить. Дуже стійкий до стрілкування. Як можна залишитися без свого улюбленця.

Ще один салат насіння якого вирішили виростити самостійно – сорт Руксай. У минулому сезоні цей салат по красі не мав рівних. Якщо ще додати чудові смакові якості, вийде якийсь просто екзотичний коктейль. Із грядки розійшовся першим. Верх листя насиченого бордового окрасу, яке по мірі наближення до черешка світлішає та переходить у салатовий колір. Хороша текстура, чудовий смак. Розетка велика й об’ємна. Довго не стрілкується.

Цей сорт дуболистного салату з’явився в продажі не так уже давно й ціна на нього досить кусюча: 15-ть насінин пропонують придбати за 17,20 – 22,80 грн. Щоби постійно й досхочу мати Руксай, завдання зрозуміле – треба шукати варіанти. А що, як виростити і зібрати насіння самостійно? Але наскільки збережуться сортові ознаки? Чи буде Андромеда хрумкою, а Руксай красивим та ніжним? Допоки не спробуєш – не зрозумієш.




Отож, минулого року основний врожай зібрали, але на грядці залишили надалі рости дві рослини салату Андромеда і стільки ж сорту Руксай. Зрозуміло, що є ймовірність перезапилення, але виходили з того, що вирощували його з березня через розсаду й завдяки цьому наші рослини мають часову фору в порівнянні із салатом, що висівався сусідами по дачі безпосередньо в землю. Адже спостерігали, що майже ніхто не вирощує салат через розсаду й мало хто залишає його квітувати. Наші рослини між собою також швидше за все не перезапиляться, оскільки Руксай набагато швидкостигліший, ніж Андромеда. За фактом так і вийшло. Руксай зібрали й забулись, а Андромеда тільки почала цвісти. На насіння сорт Руксай дуже скупий, вилущили все до пупляшка, а отримали невеличку щіпочку, Андромеда ж дала стільки насіння, що просто набридло його збирати. З двох кущиків хватило б його на років 15 та запаси більше 4-х річної потреби годі робити, усе одно не зійде.

Цьогоріч навесні, як завжди 14.03, посіяли насіння на розсаду. Через три дні появилися перші сходи. Рослини особливого догляду не потребували і швидко набирали силу. Лише один раз тижневі сходи підживили кристалічним добривом ROYAL MIX. Уже 08.04 розсада у 25-ти денному віці була висаджена на грядку з накриттям агроволокном. З огляду на ту особливість, що коріння салату розташоване у верхньому шарі ґрунту, місце для вирощування підібрали з неглибоким родючим шаром і в легкому затінку. Для хорошого старту у поливній воді розчинили нітроамофоску з розрахунку 50 г на 10 л води. У цьому сезоні для вирощування підібрали салати з потужними листковими розетками, а тому між рослинами закладали відстань у 25 см.




Серйозним випробуванням для ніжних рослин стали приморозки, що пройшли 18–21 квітня. Думалося, що вже буде по салату, але вистояв, хоча агроволокно над ним натягнули стареньке й навіть із дірками в окремих місцях. Щоправда, салат після цього дещо пригальмував у розвитку, але, як пригріло сонечко до 16–18 0С, він знову жвавенько пішов у ріст. Накриття з агроволокна тримали над салатом аж до 02.05.

Й ось підійшов час збору, а значить можна зробити висновки. Зразу хочеться сказати, що результатом дуже задоволені. Ось він, наш улюблений сорт Андромеда та рідкісний Руксай. Можливо, якісь прискіпливі селекціонери знайшли б до чого придертися та ми розглядали наші творіння й так, і сяк, але абсолютно ніяких відмінностей не побачили. Структура, колір, смак, на нашу думку, повністю відповідають характеристикам, наданими розробниками сортів. Просто відмінний результат без особливих затрат. Однозначно, що будемо це практикувати.

Головне вчасно зупинятися бо насіння із сортових рослин це одне, а ось насіння із рослин, вирощених зі «свого» насіння – зовсім інше. Тут не виключена можливість через 3–4 покоління внаслідок перезапилення взагалі отримати хто його знає що і збоку бантик. Зараз зібраного насіння на 3 роки вистачить, а там, дивись, нові улюбленці появляться.

А вибирати є серед чого. У цьому році вирощували два нових салати які однозначно варті уваги: KS 155 F (Кітано, Японія) та Ред Пік, запропонованого ТМ «Садиба Центр».




KS155 F1 – тип Батавія. Має гофроване, велике листя шириною 22 см і висотою 17 см, окреме до 22 см. Такі собі розкішні віяла, зверху й по краях із червонувато-коричневим рум’янцем, як би загорілі на сонці, а ближче до основи – салатового кольору. Невеликий черешок не здатний утримувати у вертикальному положенні такі потужні листові пластини, а тому листочки ось так поважно, ставно, але водночас і красиво, розкладаються в пишну розетку діаметром 30–35 см. Текстура дуже ніжна, але загалом, салат зберігається добре. На смак приємний, без гіркоти. Гібрид стійкий до несприятливих навколишніх умов вирощування.

Ред Пік – салат дуболистного типу. Формує великі розетки діаметром 35–40 см. Листя оригінальної, декоративної форми, схоже на дубове, але більше розсічене, хвилясте, розмірами 21х18 см, ніжне, без гіркоти. Йому притаманний цікавий тіньовий малюнок: червонувато-коричневий колір країв переходить у світло-зелений з червонуватими штрихами біля основи. Хоча виглядає, що значну площу листка займає черешок, перейматися цим не слід, бо насправді він текстурою мало чим відрізняється від листової пластини і в стравах майже не відчувається. Сорт стійкий до стрілкування.

Та не тільки салатами балує нас червень. Збираємо такі довгоочікувані хрумкі, ароматні перші огірочки та ніжні, молоденькі кабачки.

Дуже тішимось капустою. Щоби її вберегти від мурах прийшлося дещо поекспериментувати. Що тільки не пускали в хід. Щось діяло, а дещо ні та загалом з минулим роком не порівняти. Капуста стоїть одна в одну, броколі вже збираємо, а рання та цвітна тільки на підході. Дуже горді пекінською капустою, адже довгий час вона в нас не вдавалась і все. І ось, нарешті, класні тугі головки.

Не солодко в поточному сезоні прийшлося теплолюбним культурам. Через холодну весняну погоду з довготривалими приморозками були вимушені притримати на балконі готову до висадки розсаду.  Та навіть в травні рослини потерпали від несприятливих погодних умов. Висаджені рослини ледь вберегли від морозу, що вдарив на 10.05. Добре, що були попереджені про негоду і зустріли її в повному озброєнні. Та все одно, для теплолюбів температурні перепади стали серйозним випробуванням. Як не дивно, перець і баклажани скорше оклигали і швиденько почали надолужувати втрачений час. Розвиток баклажанів взагалі йде за графіком, а перець навіть умудрився наростити величенькі перчики. Залишити їх на кущах до повного достигання не будемо, ще якийсь день-два і зріжемо, нехай закладається новий повноцінний врожай. Зібрані зелепухи викидати не будемо, адже смажений зелений перчик дуже смачний, а ще як до нього яєчко вбити, взагалі ух-х! Одним словом, з перцем та баклажанами все гаразд, а ось помідори відстають. На сьогодні мають занадто мало й до того ж невеликої зав’язі.

Цибуля, часник та цибуля порей зараз саме розкошують, адже погода помірно тепла, волога. Горохові та бобам це також подобається. Ранньостиглий сорт Драгон уже збираємо, а інші сорти ще декілька днів і також достигнуть.

Кукурудзу висівали з певними часовими інтералами щоби мати конвеєрний вихід продукції. Прохолодна погода внесла свої корективи в темпи росту рослин, а тому на сьогодні перші три посадки мало чим відрізняються стадіями розвитку й це притому, що різниця між першою і третьою – місяць. Нічого не поробиш, овочівництво у відкритому ґрунті часто супроводжується сюрпризами й нерідко не дуже приємними. Найменшій, четвертій кукурудзі сьогодні місяць, а вчора посіяли на розсаду останню – п’яту, для збору наприкінці вересня.

Ех, любота літечком. Особливо класно під кінець червня. Городина саме те, що називається в соку. Залишилася позаду гарячкова пора посівів і посадок, дні марудливих прополювань та обтяжливих підживлень. Є більше часу без поспіху пройтисяь поздовж грядок, роздивитися що там і як, якусь ягідку з’їсти. Навіть за пташками, яких живе в дачних садках та навколишніх лісах тьма-тьмуща можна поспостерігати. Он навіть красунчик одуд туди-сюди й навідується.

А ще що подобається в червні, так це довгі-предовгі дні. Встигаєш завидна все зробити. Виняткового позитиву та наснаги додають квіти, особливо коли вони повсюди, поруч, навколо тебе. Пробігаєш повз, зупинився, підійшов, доторкнувся, нехай навіть поглядом і вмить повсякденна сірість, заклопотаність, втома, розмивається тане, кудись відходить, на душі стає так тепло, затишно, а вуста від такого чародійства мимоволі розходяться в непримітній посмішці.

18 червня 2017р. (t: +15,1 / +25,2 0С)



Вам також може сподобатись...

Залишити відповідь