Захисти, вберегти





Кожен городник мріє про багатий врожай, щоб усього вродило побільше, а до того ж смачного, красивого, як на картинці й обов’язково якісного, щоб усе просто пашіло здоров’ям. Розуміння того, що добитися цього реально, заставляє нас шукати продуктивні сорти і гібриди, вивчати правила сівозміни, покращувати структуру ґрунту, вдосконалювати агротехнічні прийоми. Часто на це витрачається багато сил і часу, але що не зробиш, щоби довести насамперед собі, що якщо хочеш — зможеш, досягнеш. Ось він — результат, лишень от ще трішки.

І все було б добре, йшло, як то кажуть: «Без сучка і задирки» якби не оця всяка напасть у вигляді ненажерливих жучків-хробачків, а то й навіть якихось мікроскопічних чудернацьких створінь про присутність яких нерідко здогадуєшся вже дивлячись на результати їх життєдіяльності: посохле листя та загнилі плоди. Головою розумієш, що це все ланцюги екосистеми, без них ніяк і зла в них немає, а є просте бажання кормитись плодитись, тобто жити. Усе розумієш, але серце болить дивитись, як потерпають твої рослинки, а внутрішній голос просто волає: «А щоби тебе, щезни, не чіпай, йди геть! Це моє!». Моє, бо я його не тільки посадив, а якось навіть непомітно прикипів душею, приручив і за нього відповідаю.

Зрозуміло, що одними емоціями городину не захистиш. Щоби шкідники і хвороби не обдерли тебе, як липку, треба діяти і діяти з розумом, а для цього хоч-не-хоч, а необхідно володіти певним багажем знань, що мусять включати в себе також розуміння основ ентомології, мікології, бактеріології, фітопатології та ще інших всіляких …логій. Здавалося б навіщо, адже є багато фірм, навіть всесвітньо відомих, що спеціалізуються на виробництві дуже дієвих препаратів — бери й користуйся, хоч від тлі, хоч від фітофтори. Та тут відразу виникає логічне питання: «Коли ж їх застосовувати?» бо, нерідко, найкраще попередити, а не усувати за фактом. Помізкувавши трішки іноді і сам дотрунькаєш. На крайній випадок інструкції по використанню можуть підказати. Тільки відповідь типу, що це найкраще робити з початку льоту, наприклад брухуса, не завжди прояснює ситуацію, адже проблема в тому, що це ж треба знати, що то за штучка той брухус. Цибулю, то ту взагалі нищить ціла низка шкідників: цибулева міль, цибулевий листоїд, стеблова нематода, цибулевий скритнохоботнік, цибулева муха. Цікаво, що мух, одних із найбільш злісних шкідників овочів, є багато різновидів. Вони бувають не тільки цибулеві, а й капустяні, морквяні та, навіть, паросткові. З хворобами ще складніше. Отож, без елементарних знань хто-коли-як, викурити шкідників та захворювання з городу годі сподіватись. Тому приходиться не тільки дослухатися до рекомендації науковців, умілих городників, а й аналізувати власні спостереження та накопичувати свій особистий досвід.




У плані захисту городини використовуємо напрацювання, які вже не раз демонстрували високу ефективність, але водночас постійно випробовуємо щось нове. Поточний сезон теж не став винятком. Природа також не дає скучати. Одного року можуть скластися сприятливі умови для масового розвитку капустяної молі, а наступного року, не виключено, що основною проблемою буде білокрилка. Аналогічно з хворобами. Ніколи достеменно не знаєш із чим насправді прийдеться мати справу, а тому засобами захисту рослин наперед ніколи не запасаємося.

Звичайно, що головне правило, це сильні, міцні рослини. Вони краще протистоять хворобам і багатьом шкідникам стають не по зубах. Навіть коли й потерпають — швидше та краще відновлюються. Щоби вони були саме такими, віддаємо перевагу стійким до різноманітних захворювань сортам і гібридам, а ще активно підживлюємо рослини починаючи вже з періоду появи перших справжніх листочків чи приживлення розсади.

На жаль, є шкідники, яким однаково, які твої рослини. Колорадський жук навіть старі стебла перегризе, це ще той їдун. Погляд зі сторони сильні-слабкі рослини для нього це виключно питання часу: слабкі об’їсть раніше, сильні – пізніше, ото і все. Найбільш певний варіант — позбавити жуків шансу дати потомство. Для цього використовуємо препарати передпосадкової обробки бульб. Одним із найкращих є Селест-Топ — комбінований, системний, трьох компонентний інсектицидно — фунгіцидний протруйник, розроблений фірмою Syngenta (Швейцарія). Виробник запевняє, що його продукт захищає картоплю від парші, фузаріозу, ризоктоніозу, альтернаріозу, фомозу, знищує ґрунтових шкідників: колорадський жук, дротяники, личинки травневого хруща, попелиця, сприяє утворенню потужної кореневої системи, позитивно впливає на схожість і силу росту, підвищує стійкість до стресів, має тривалий захисний період і до того ж є малотоксичним, безпечним для людей і довкілля, а Сингента однозначно, що довіру в нас викликає.




Колорадські жуки, спробувавши таку картопельку, гинули не встигнувши відкласти яйця. Під кожним кущем лежало з десяток, а то й більше особин. Де тільки набралися в такій кількості. Посадки картоплі, не уражені хворобами й не підточені шкідниками чудово розвивалися та не потребували будь-яких додаткових обробок. Коли препарат втратив силу, а це було вже на початку липня, окремі личинки колорадського жука таки появились, але особливої шкоди вони вже не могли принести і їх без проблем знешкодили вручну.

Деяку городину з успіхом можна вберегти від шкідників вирощуючи ранні сорти й гібриди. Наприклад, великої шкоди зерну гороху завдає горохова плодожерка. Її личинки, потрапивши всередину стручка, живляться горошинами, вигризаючи в них дірки й залишаючи після себе кучу екскрементів. Відкриєш стулки бобу, а там змарноване зерно і викручується потривожена, невдоволена, товста гусениця. Втрати гороху можуть бути досить значні й сягати більше, ніж 50 %. Неодноразово було помічено, що чим пізньостигліший горох тим більше він псутий. У скоростиглих сортів навпаки, зерно чисте. Тому основну площу відводимо під ранні та надранні сорти та гібриди (Преладо F1, Авола, Драгон) і висіваємо їх, як тільки після зими можна зайти в город. Результат завжди стабільно чудовий, адже допоки розвинеться гусінь, врожай встигаємо зібрати.

Щоби вберегти редиску від земляних блішок, після посіву грядку відразу накриваємо агроволокном і утримуємо під ним рослини аж допоки не розпочнуть формуватися коренеплоди. Єдиним застереженням є не сіяти редиску в місцях де попередниками були хрестоцвіті. На таких грядках блішки зимують у ґрунті з якого виходять за настання теплої погоди, а тому буде абсолютно закономірно, що вони появляться під агроволокном.




Минулого року дуже сильно нам допекли звичайні садові мурашки. Цим чорненьким нишпоркам раніше не сильно приділяли увагу. Не без того, що тлю занесуть на калину чи троянди, але коли в прямому розумінні слова вигризли всю ранню капусту та знищили немало капусти інших різновидностей, стало зрозумілим, що не такі вже вони й милі й безневинні.

У поточному сезоні експериментували в напрямку захисту рослин, хоча в планах на наступний сезон навіть є наміри значно зменшити на нашій дачі популяцію мурашок, бо вона стала аж занадто чисельною.

Уже знаємо, що мурашки починають шкодити капусті на початку травня. Щоби попередити напади комах, 02.05 приготували й порозкладали навколо стебел капусти відлякуючі суміші. За основу брали замочену у воді тирсу тополі в яку додавали та настоювали зо дві години лавандову олію, або добре перетерте сухе листя хризантеми й порізане свіже листя полину в довільних пропорціях. У всіх випадках тирса слугувала матеріалом, здатним вбирати й утримувати запах і смак основних компонентів які мали б бути не до вподоби мурашкам. Декілька капустин густо обсипали просіяним попелом і стали спостерігати наскільки ефективним буде той чи інший спосіб захисту.




Найменш дієвою виявилася суміш полину і хризантеми. Саме там ми втрати декілька рослин. Якщо ще до 15.05 мурашки обходили грядки стороною, то після зазначеної дати взялися за капусту всерйоз. Виходить не допомогло, або з часом вичерпалися відлякувальні властивості. Можна було б спробувати ще покласти аналогічну суміш і сподіватись, що надалі все буде гаразд та весною без того роботи валом. Постійно заморочуватися примочками не діло.

Занадто трудомістким і непевним виявився захист капусти з допомогою попелу. Ця субстанція в сухому стані мурашкам не дуже подобається. Бігати по ній складно, переносити безперспективно. Але найменша волога й пухкості попелу, як не було.

Зате ні одна капустина, обсипана тирсою з лавандовою олією, не постраждала. Захисні властивості не змили дощі й не вивітрив час. Жодна мурашка, навіть близько, не хотіла там пробігати. Швидше за все найбільш неприємним моментом для комах став не запах, хоча це також важливо, а клейка олія яка легко пристає, але погано зчищається. Наступного року спробуємо захистити капусту тирсою, просякнутою звичайною олією. Якщо це буде дієво, то стане ще й набагато дешевше.




Завдяки вжитим заходам вдалося вберегти рослини від шкідників і отримати чудовий врожай броколі, ранньої, цвітної капусти та сподіватися на аналогічний результат пізньостиглої.

З пізньостиглою капустою аналогічним чином експериментувати не стали. З другої половини травня й  у червні різноманітними шкідниками капусти аж кишить. До кожного з них має бути свій підхід. От не встигли висадити розсаду, як на неї накинулися земляні блішки, а десь недалеко вже чигає капустяна муха, тріпоче крильцями білан капустяний. Щоби вберегти капусту від кожного з них треба тільки те й робити, що щось підсипати, підкладати, підпудрювати і при тому абсолютно без всяких гарантій ефективності. Та є безвідмовний засіб, раз полив і більше шкідниками капусти можна не перейматись. Це інсектицид широкого спектру дії Актара, виробник усе та ж компанія Syngenta (Швейцарія). Розвели згідно інструкції і 03.06 вилили під корінь кожної рослини неповний стакан розчину.

Та все ж таки, знайшлися шкідники які залишили нас із носом, знищивши майже весь врожай. У попередні роки вони також трохи пакостили, а тепер повністю знахабніли. Нажаль, зараз змінити вже нічого не можна, але зачекайте, ми ще до вас доберемся.




Моркву зазвичай висіваємо під зиму, але минулого року для цього в нас часу не хватило та це, як виявилось, вийшло навіть на краще. Холодна весна, коли довго тримаються низькі температури сприяє цвітінню моркви, а наші сходи появились уже за тепла і швиденько набирали силу. Зі шкідниками моркви зазвичай досить успішно справляємось розкладаючи в міжряддя цибулиння або припудрюючи посіви тютюновими порохами. На початку червня вже мали молоденькі, але досить товстенькі коренеплоди, які навіть потихеньку висмикували. Морква на ту пору в магазинах і на ринку була дуже дорога, а тому власна продукція якоюсь мірою економила сімейний бюджет. У середині червня, приїхали на дачу і побачили, що морква якось так досить підозріло виглядає. Як би й гичка є, оранжевий корінець стирчить над землею, а от справжнього життя в ній малувато. Потягнула. На місці моркви глибока дірка, а в руках листя з тоненькою шкірочкою замість повноцінної морквини. Миші, кляті миші. Швиденько побігла за труткою, яку не раз успішно використовували восени в дачному будиночку, називається «Шторм». Розклала, начувайтеся.

Приїхали ще через тиждень, грядка спустіла ще більше, а отрута залишилася незайманою. Навіщо вона їм, як є солоденька смакота. Що далі робити? Зворушили землю, позакидали ходи, розклали свіжу, тільки придбану отруту «Смерть щурам». Чекаємо результату.

Сподівання знову не виправдались: отрута, як лежала так і лежить, а моркви все менше. Вирішили змінити тактику і  полякати мишей, що засіли в земляних норах, тарахкотінням пластикової пляшки, настромленої на дріт кінець якого запхнули в землю.




В черговий раз відвідавши дачу зрозуміли, що миші ще оті гурмани й покидати отак просто ситну грядку вони не збираються. Наш рухливо-шумливий механізм для мишей однозначно був несподіванкою, вони навіть на якийсь час притихли, але потім оговтались і знову взялися за старе. До того ж, розпочали під’їдати буряки.

Стало очевидним, що на зиму будемо без моркви. Залишки коренеплодів вибирали наввипередки з мишами, благо підійшла пора домашніх закруток. Як підсумок, залишається визнати, що перший раунд ми програли, але протистояння ще не закінчилось.

Хвороби також не обходили наші грядки стороною. Справлялися з ними різними способами. Вкотре підтвердилось, що міцні рослини можуть самостійно успішно протистояти різноманітними хворобами. Цей постулат відмінно спрацював на прикладі баклажанів на яких уже 10.06 стали помітні ознаки фузаріозного в’янення. Хвороба спочатку проявляється у вигляді в’янення й незначного пожовтіння листкової поверхні. Якщо процес не зупинити, листя набуде жовто-коричневого забарвлення і розпочне опадати. З цією проблемою стикнулися не вперше і слід зазначити, що патогенний грибок, що викликає це захворювання, надзвичайно стійкий до більшості фунгіцидів. Оскільки до початку плодоношення був майже місяця, рослини під корінь полили слабеньким (3г на 5 л води) розчином мідного купоросу, обрізали і винесли за межі дачі хворе листя та розпочали щотижневе підживлення збродженими живильними настоями кропиви, живокосту й курячого посліду. Така настоянка відмінний засіб для підвищення імунітету рослин та щедре джерело поживних елементів. Зараз наші баклажани добре почуваються та дружно плодоносять.

Низка овочевих культур, завдяки посиленому підживленню збродженим настоєм кропиви, живокосту й курячого посліду, взагалі не хворіють і рясно зав’язують плоди. Це огірки, перець, кабачки. З буряками, горохом, квасолею, кукурудзою, селерою, часником та іншою городиною теж не виникало ніяких проблем.

Помідори дуже любимо, садимо багато, адже маємо велику, чудову колекцію, як кажуть, на всі смаки. У плані захисту на «може пронесе» ніколи не покладаємось. В основі захисту покупні препарати, які використовуємо не довше періоду наливання плодів, а далі вже послуговуємось чимось із народних методів. Етап «лише народні методи» або “лише біопрепарати” вже проходили й через їх ненадійність та непередбачуваність не раз потерпали. Більше таким бавитися не збираємось. Ще як превентивна міра чи коли масово стигнуть помідори, їх можна використовувати, але якщо йде серйозний шквал фітофтори, а таке в умовах Західної України трапляється досить часто, то яке там молочко чи часничок. Навіть за умови використанні сильних препаратів, які дійсно стримують грибок, нерідко на рослинах можна розгледіти подих хвороби.




Схема обробок може змінюватися залежно від багатьох чинників, але її основа виглядає так:

10.06 — в окремі роки фітофтора може завітати навіть на початку червня, а тому, про всяк випадок, здійснюємо профілактичну обробку препаратом контактної дії. Це може бути, наприклад Купроксат, чи бордоська суміш.

20.06 — з кінця червня рівень загрози розвитку хвороби різко підвищується й на 01.07 рослини обов’язково мають бути добре захищеними. Для цієї мети використовуємо препарат обов’язково системної дії: Ридоміл Голд, Тату, Інфініто.

04.07 — початок липня, як правило, найбільш ризиковий період і щоби вберегти помідори необхідно провести чергову обробку системним препаратом. Ревус Топ у цей час буде найбільш доречним. Навіть якщо помідори почали хворіти, цей препарат не тільки попередить розвиток патогена, а й підлікує рослини. До того ж, він дуже ефективний у протистоянні зі ще однією злісною хворобою помідорів, яка останніми роками стала особливо поширеною. Це альтернаріоз. Наслідуючи телевізійну рекламу можна впевнено сказати: «Ревус Топ — швидке рішення!». До речі, Ревус Топ також розробка вподобаної нами компанії Syngenta (Швейцарія).

18.07 — тут уже аналізуємо загальний рівень поширення захворювання, дивимось на стан рослин, враховуємо терміни початку плодоношення і вже на основі цього приймаємо рішення чи обробити помідори ще раз, наприклад препаратом Квадріс (Syngenta (Швейцарія), термін очікування в якого лише 5 днів, чи перейти до застосування народних засобів.




На сьогодні наші помідори розпочинають активно достигати й завдяки раніше проведеним трьом обробкам непогано почуваються.

Минулого року мали значні втрати ягід полуниці через гнилі. Захворіла одна ягідка, біля неї друга, а там дивись і ціла китиця покрилася мохом. Щось робити в такому випадку вже запізно, але цього року вирішили не допустити загибелі врожаю. Ще наприкінці березня полуницю добряче прорідили, підживили нітроамофоскою. Як тільки відросло листя, але до цвітіння, обробили препаратом Хорус (Syngenta (Швейцарія). Цей препарат чудово справляється з багатьма хворобами полуниці серед яких борошниста роса, біла й бура плямистості, сіра гниль. Хоча пізні морози дещо побили цвіт, без врожаю не залишились, до того ж, ягоди були пречудові й ні однієї псутої.

Життя продовжується з усіма своїми радощами, прикрощами, турботами. Навколо буяє, купається у квітах літо й так хочеться частинку його, нехай у спогадах чи фото, пронести через усі наступні білі хурделиці аж до перших веселих весняних промінчиків.

25 липня 2017р. (t: +18,9 / +27,4 0С)



Вам також може сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Please turn AdBlock off                               Будь ласка вимкніть AdBlock

Повідомлення для користувачів AdBlock

Будь ласка вимкніть блокування реклами для цього сайту. Це допоможе нам його розвивати та оплачувати хостинг.

Seo wordpress plugin by www.seowizard.org.