Помідори – найулюбленіша культура на городі, а тому, не беручи до уваги картоплю, займають у нас найбільшу площу. Писати про те які вони чудові немає змісту, оскільки мало хто є байдужим до помідорів. У нас вони також серед фаворитів.

Захоплення помідорами давнє. Із року в рік випробовували все інші сорти, адже помідори вирізняються великою кількістю видів, а ще постійно з’являються новинки. Результати аналізувались та порівнювались. Без жалю відбраковувались ті, які давали з куща менше 1,5 кг. Та це не був основний критерій відбору. Гібриди в переважній своїй більшості показують суперврожайність і демонструють ряд інших вагомих переваг, але  їх невиразний, розмитий смак та тверда м’якоть перекреслюють всі ці плюси. Звичайно, що існують гібриди гідні уваги гурманів, але їх одиниці. Через це гібриди практично не вирощуємо. Також відкидались сорти в яких розтріскуються плоди, із слабким протистоянням хворобам, несмачні, чи з іншими характеристиками, які сильно псують загальне враження.

З перебігом часу сформувалась колекція із найкращих, яка на сьогодні налічує 87 сортів і постійно поповнюється.

Серед колекційних є помідори різних кольорів, форм, строків достигання, росту, лежкості і поміж всієї цієї різноманітності найбільша перлина ті, які можуть мати будь-яку з перерахованих ознак, але яких відрізняє від інших велика вага, це група біф-томатів, їх ще називають біфштексні або великоплідні. Для цих помідорів характерні м’ясисті плоди масою від 200 г до 1 кг і більше. Адже що може бути краще за соковитого, солодкого велетня із іскристою, майже без насіння м’якоттю, яка гарно втамовує і спрагу, і голод. Без таких красенів помідори на грядці це так собі, просто продукція під консервацію і лише біф-томати – центрові  городу,  окраса столу і гордість дачної душі.

19 лютого 2016р. (t: +1,5 /+5,6 ⁰С)