Зимова пора чудовий час для того, щоби без поспіху узагальнити отримані результати городнього сезону, порівняти сортові ознаки вирощених овочів з аналогами, зіставити отриманий рівень продуктивності із закладеними потенціалами, оцінити власні можливості забезпечити належні умови для росту, підвести підсумки відповідності отриманих характеристик городини індивідуальним смакам та потребам. А аналізувати є що, адже в поточному сезоні вирощували 43 одиниці нових сортів та гібридів різноманітних овочевих культур, плюс до того помідорні новинки.
Без перевірених часом улюбленців також не обійшлось, їм надавалося найбільше простору. Та якщо взяти культури, які ніколи не залишають без врожаю, як ось кабачки, то чому б повністю не поставити акцент на сорти чи гібриди кабачка, які взагалі нами ще не вирощувалися. Так і зробили. Головне переконалися, що для вузьких грядок кущові гібриди — найкращий вибір, а далі вже діло смаку: Мостра F1, Карамболь F1, Грейзіні F1, Елеонор F1. Два останніх гібриди культивували в цьому році й Елеонор вразив найбільше.
Елеонор F1 від ТМ Професійне насіння (виробник Юнайтед Дженетікс С.п.а., Італія) особливо запам’ятався завдяки ранньостиглості, адже перший врожай отримали вже на 36-й день після появи сходів. Плодоношення було не тільки надзвичайно рясне, а і тривале. Гібрид довго не розвивав насіння, добре зберігався навіть у теплі та мав високі харчові характеристики. Чудово смакував не тільки смаженим, а й у салатах зі свіжих плодів без термічної обробки. У пакетику лише п’ять насінин та цього повністю достатньо, щоби задовільнити потребу невеликої сім’ї в кабачках.
З однієї сторони, здається, капусти посадили мало. Броколі 15 шт., цвітної 13 шт., ранньої 22 шт., пекінської 20 шт. У підсумку виходить багато — 70 шт. Щоби не отримати все за раз, підбирали сорти та гібриди із різними термінами достигання й завдяки цьому з 21.05 і до середини серпня, головка за головкою, різали капусту. Серед цього капустяного різноманіття особливо хочеться відмітити наступні два гібриди й один сорт капусти, які в цьому році найбільше сподобались: Табалуга, Кандіша, Уніботра.
Пекінська капуста Табалуга F1 від ТМ АМС_Агріматко (виробник Sakata, Японія). З пекінською капустою в нас якось було не склалось і ми перестали нею займатись. Але вражене самолюбство не давало спокою й минулого року взялися за пекінську капусту знову. Гібрид Табалуга став нашою першою перемогою й гордістю, адже вдалося виростити великі, по 1,5 кг, досить щільні, соковиті головки ніжного смаку. Перший врожай зібрали на 85-й день вегетації, хоча зрізати капусту можна було і дещо раніше. Гібрид стійкий до цвітіння, не підвів навіть за неодноразових серйозних приморозків та тривалої прохолодної погоди. Ознак захворювання помічено не було. Чудовий результат без особливих зусиль.
Декілька слів про оригінатора та виробника насіння фірму Sakata. Sakata Seed Corporation — міжнародна компанія, заснована в 1997 році в США, штат Каліфорнія. Основна діяльність — селекційні роботи в напрямі насінництва овочевих, зернових, квіткових і декоративних культур. Компанія має численні представництва в багатьох країнах світу, дослідницькі та селекційні лабораторії функціонують на п’яти континентах, а тому немає нічого дивного коли на пакетику з насінням зазначено, що виробником є Sakata (Японія) чи Sakata (Франція). На сьогодні в Україні також є представництво й, можливо, колись настане такий час, що на пакетиках із насінням буде проставлено напис: «Виробник — Sakata (Україна)».
Рання капуста Кандіша F1 від ТМ АМС_Агріматко (виробник Sakata, Франція). Недорогий, високоврожайний гібрид зі здатністю інтенсивно зав’язувати головки. Ранньостиглий, за посіву у 20-х числах березня, перший врожай можна збирати вже 25–27 червня, а то й раніше. Вага капустин на той час буде 0,7–0,8 кг, але якщо ще почекати зо два тижні, капуста потягне на 1,2–1,6 кг і забезпечить врожайність 5,5 кг/м2. Навіть наймолодші головки тверденькі, тугенько згорнуті, хрумкі, солодкуватого смаку з невеликим стрижнем. Також дуже сподобалася здатність гібриду довго стояти в полі не втрачаючи товарних властивостей, що забезпечує розтягнутий збір.
Цвітна капуста Уніботра від ТМ Садиба центр. Перш за все сорт сподобався через невибагливість. Рослини потужні, швидко набирають зелену масу та дружно формують головки. За посіву насіння у 20-х числах березня, врожай був готовий до збору наприкінці червня. Суцвіття відзначаються хорошою текстурою та щільністю. Захищеність покривним листям по мірі розростання знижується, через що головка може набувати дещо жовтуватого відтінку, але на споживчі якості капусти це ніяким чином не впливає. Легкість у вирощуванні, хороший смак, досить ранній початок плодоношення, низька ціна насіння — це ті характеристики, завдяки яким сорт Уніботра не може не сподобатись.
Кукурудзу дуже любимо, а тому вирощуємо аж до середини жовтня. Щоби постійно мати свіжі качани із молодим зерном робимо 5 посівів приблизно через кожні два тижні, починаючи із першої декади квітня й закінчуючи першою декадою червня. У продажі є багато чудових закордонних гібридів цукрової кукурудзи, це Санденс F1, Леженд F1, Лендмарк F1, Спіріт F1, Трофі F1, але в цьому році вирішили уважніше придивитися до того, що пропонують вітчизняні виробники. На основі отриманих результатів впевнено можна сказати, що наше не згірше. Русалочка, Цукровий потік, Суперсолодка F1 дають продукцію високої якості. Особливо припала до душі розробка ПП «Мнагор» (м. Вінниця), це гібрид цукрової кукурудзи під назвою Малібу.
Малібу F1 — «гібрид типу Sh2, який містить цукру в декілька разів більше, ніж звичайна солодка кукурудза. Завдяки дуже високому вмісту цукру (більше 24 %) має неперевершені смакові якості» — це із характеристики, наданої виробником. Насправді важко ось так взяти й оцінити процент цукрів, але впевнено можна сказати, що на смак кукурудза дійсно дуже солодка. Рослини сильні, потужні, вистою до 2,5 метрів, переважно формують по два напрочуд красиві, довгі, тугі, із зерном середньої величини, світло-жовтого кольору качани. На родючому, зволоженому ґрунті гібрид особливо врожайний, але до несприятливих умов вирощування також демонструє високу стійкість. Ціна насіння далеко не копійчана, але гібрид того вартий.
У цьому сезоні вирощували 8 сортів та гібридів солодкого перцю. Серед них найбільше вразив гібрид Сіндерелла від ТМ Професійне насіння, виробник НОНГ ВУ БІО ЛТД, Корея.
Сіндерелла F1 — цей гібрид став лідером серед солодких перців по масовості утворення зав’язі на кущі, а потім по врожайності також. Найменша кількість це 10 перчин, хоча на окремих було, навіть, 20 штук і це на не дуже високих (60–70 см), але розлогих кущиках. Просто захоплююче видовище. Плоди варті найвищих похвал. Кубовидної форми, яскраво-червоні за повного достигання, виростають великими й можуть набирати вагу 200–210 г. Перець має досить товсті стінки (6–7 мм), хрумкий, соковитий, дуже приємного ніжного смаку. Одне задоволення споживати його у свіжому вигляді. Але гібрид потребує посиленого догляду і для отримання супер врожаю рослинам слід забезпечити постійну наявність у ґрунті доступних поживних речовин. Без систематичних підживлень очікувати на 20 повноцінних плодів не приходиться. Зате за турботу гібрид віддячить сторицею, це в нього закладено на генетичному рівні.
Без курйозів та розчарувань у поточному сезоні також не обійшлось.
Квасолю любимо, готуємо з неї різноманітні страви, а тому в арсеналі маємо чимало сортів. Насіння заготовляємо самостійно, але нагоду придбати щось новеньке ніколи не упускаємо. А що, як відкриємо для себе якусь неперевершену, смачнючу квасолю із просто вражаючою врожайністю.
Весною на очі потрапив сорт зернової кущової квасолі Мавка від торгової марки «Семена Украины». Двадцять грамів насіння коштували 6,90 грн. Купили. Як розрізали пакет і побачили розміри насіння, аж розгубились. Горох і той більший. Після того як трішки оговталися від несподіванки, вирішили сіяти. А може там із насінини кілограм ніжного, смачного зерна наросте. Зовнішній вигляд це ще не все. Посіяли, доглядали, плекали, але очікування виявилися марними. Зерно дрібне, врожайність низька, допоки налущиш горня квасолі геть знудишся та і якогось особливо принадливого смаку не відчули. Прощай, Мавко, не нашого поля ти ягода.
Ще цікавіше вийшло із насінням редиски сорту Сора від торгової марки Агромайстер (3 г — 2,50 грн.). На грядці, засіяній цим насінням, поруч із редискою зійшло щось таке, неначе якась дика редька. Листя грубе, лапате, розкладається при землі. Коренеплід тонкий, довгий, доволі мичкуватий, нерідко забарвлений у рожево-фіолетове. Росте, пре, не стидається. Коли це диво почало геть затіняти нашу гарненьку червонобоку редисочку, почали його безжально виривати і викидати. Але от що то не знаєш де впадеш — соломки б підстелив. По краях грядки якось залишилися декілька рослин. На той час корінець у них настільки потовстішав, що навіть стало цікаво, а що то далі буде. Від сходів пройшло два місяці й нарешті дочекалися. Виявилось, що в пакетику крім насіння редиски було досить багато насіння дайкону, зате якого дайкону! Коренеплоди вимахали загальною довжиною мало що не півметра, а вага наближалася до 1,5 кг, до того ж, соковиті, ніжні, без гіркоти. Наступного року обов’язково купимо пакетик насіння редиски Сора від ТМ Агромайстер, щоби знову окрім редиски виростити ще і пречудовий дайкон. Отака от на городі бузина, а в Києві дядько.
Під час вирощування гороху також мали такий собі каламбурчик. Вирішили випробувати сорт Дінга. Придбали 5 г за 2,50 грн. від ТМ АМС_Агріматко. Згодом прикинули і вирішили, що 5 г щось замало. А тут ТМ Садиба Центр пропонує аж 20 г Дінги за 5,50 грн. Докупили. Обидві торгові марки зазначили, що насіння з Німеччини і виробником є відома фірма SATIMEX. Посіяли горох кожний окремо, паралельними рядочками, глянути, що то вийде.
От і визрів врожай. Не треба бути великим спеціалістом, щоби визначити, що отримали два різних сорти гороху. Відрізнялися не тільки зовнішнім виглядом, а й навіть строками достигання та смаком. А от який із них Дінга, ще треба було розібратись. Почитали описи, подивилися в інтернеті картинки і схилилися до думки, що справжня Дінга був у Агріматко. Спробуємо наступного рокук купити сорт Дінга, розфасований у магазині із фірмових банок, що надходять із-за кордону безпосередньо від фірми SATIMEX, адже сорт Дінга від Агріматко дуже сподобався.
Найбільшим розчаруванням став сортів бобів Дольче від ТМ Професійне насіння, виробник — «АНСЕМ С.п.а», Італія. Виробника докоряти не виходить, адже сорт за фактом дійсно середньостиглий, писав, що рослини висотою 85–90 см, так і є, повідомляв, що сорт формує довгі, ніжні, м’ясисті боби, довжиною до 30 см — сильно не заперечиш, нехай не 30 см, але 17–18 см також чимало. Зерно велике й це також точно. А про те, що в цих довжелезних стручках буде 10 насінин ми вже собі самі нафантазували. Чогось так думалося, а навіщо інакше такі довгі стручки. Виробник питання кількості зерен у стручку в описі сорту обійшов увагою і скромно промовчав, що «великих, біло-зелених, солодких зерен» у такому довгому стручку насправді буде лишень 1–2, а то і взагалі жодного. Поклавши руку на серце фірма АНСЕМ мала би сказати, що по-правді, цей сорт не вельми вдалий, але ж гроші на розробку витрачено і стручки неординарні вдається виростити. А таким вередливим дачникам, як ми, взагалі важко догодити: попередиш про пшиковий вихлоп — зроду-віку заради лишень довгих стручків цей сорт не куплять, не попередиш — потім розчаруються, це так, але вже після того, як гроші заплатять. Ох ці маркетингові «многоходовочки». На основі отриманих враженнях висновок один — більше сорт бобів Дольче від фірми АНСЕМ купувати не будемо і друзям не порадимо.
Також вразили результати вирощування бобів під шикарною назвою Царський врожай (виробник насіння — фірма «Гавриш», Росія). Як було гарно подано: «Середньоранній (від сходів до дозрівання 72–80 днів), високопродуктивний сорт. Рослини прямостоячі, висотою 90 см. Боби м’ясисті, дуже довгі (35 см), широкі з рекордною кількістю великих зерен — 8 шт. Вирізняється рівномірним дозріванням і відмінними смаковими якостями. Рекомендується для споживання у свіжому виді або переробки. Рослинам потрібні підпори». Аж хочеться в себе такі виростити.
Насправді отримали звичайні чорні боби зі стручками довжиною 7–8 см у яких містилося 2–3, зрідка 4 зернини середнього розміру. До цього факту підміни віднеслися досить поблажливо, адже фірма відома чудовими розробками і проблеми з невідповідністю ніколи раніше не виникали. Хоча вважатимемо цей випадок одинокою прикрою помилкою фасувальників, під час вибору насіння на наступний сезон погляд спрямуємо на пропозиції вітчизняних виробників та західних селекційних центрів.
04 грудня 2017р. (t: -1,6 / +0,4 0С)
Останні коментарі