Характеристики

Один із тих сортів, що щедро наділені багатьма достоїнствами. Тут і універсальність у використанні, і приємний смак, і хороша адаптованість до умов вирощування, і висока врожайність. Єдине, до чого слід заздалегідь підготуватися — висота рослин, адже кущі, міцні, розлогі, індетермінантного типу й до закінчення вегетації, навіть в умовах відкритого ґрунту, заввишки сягають 1,8–2,0 м і тут без систематичних підв’язувань не обійтися. До того ж, висока завантаженість плодами потребує надійних опор.

Перша плодова китиця закладається після 9–10 листка й щоби нижня зав’язь була ближче до землі, у розсади, що досягла висоти 15–20 см, можна обрізати верхівку та укоренити її.

За строками достигання сорт належить до середньостиглих, за прохолодної погоди початок плодоношення ще більше віддаляється. Зате зав’язування плодів постійно відбуватиметься аж до морозів. На активність цього процесу не впливає навіть вирощування рослин у легкому затінку.

А от принцип формування куща має важливе значення. Оскільки рослини потужні, є рекомендації про формування їх в одне стебло, але досвід свідчить про недобір у такому випадку врожаю. Вирощування без пасинкування теж містить багато негативних наслідків. Найкращий результат вдається отримати за формування куща в 3 стебла.




Зазвичай, щоби до закінчення сезону зібрати визрілі на кущі помідори, у середині серпня доцільно прищипувати верхівки. Із сортом Де-Барао рожевий цього можна не робити, адже зірвані зеленці, добре зберігаються і швидко дозрівають. У відкритому ґрунті з одного куща без особливого догляду вдається зібрати 4,0–4,5 кг товарної продукції.

Для сорту характерне рясне плодоношення китицями на яких розміщується 4–8 рожевого кольору, товстеньких, гладеньких, часто з невеличким, гостреньким носиком, сливовидних плодів. Середня вага перебуває в межах 70–80 г, а максимальна не перевищує 125 г. Стінки помірно-щільні, м’ясисті. Насіннєві камери дві й займають чималу площу. Шкірка доволі міцна, що сприяє успішній консервації, але не занадто цупка, завдяки чому помідори чудово підходять для споживання у свіжому вигляді. Смак насичений, кисло-солодкий.

Зібрані помідори довго зберігаються та вражають своїм красивим виглядом.

Сорт добре протистоїть захворюванням томатів, довго залишається із зеленим, здоровим листям, хоча за підвищеної вологості без профілактичних обробок не обійтися. Враження вершинною гниллю, а також загрубівання м’якушу помічено не було.