Чи буває хороший перець з дешевого насіння?

Автор Людмила · 20 Вересня, 2017

Багато хто погодиться, що солодкий перець — делікатесний овоч. Таким, як ми зараз його знаємо, появився досить недавно. У спогадах дитинства перець щось взагалі не виринає, а десь ближче до 90-х років минулого століття згадуються невеличкі, тонкостінні, несмачні, червоненькі плодики під назвою болгарський перець, які з’являлися на прилавках магазинів у вересні. Тепер усе кардинально змінилось і любителі солодкого перцю можуть посмакувати цим чудовим овочем у будь-яку пору року, до того ж він здатний задовольнити вимоги справжніх гурманів.

Проте, зовсім доступним він не стає: покупний дорогий, а самостійно отримати хороший врожай не завжди вдається, адже агротехніка вирощування перцю не є простою й потребує чимало зусиль, праці та фінансових витрат. Навіть сьогодні у звичайних селянських господарствах мало хто перцями займається, бо процес від міцної розсади до якісних плодів непросто організувати та ще складніше дотримуватися всіх вимог. Але якщо вже теоретичну частину сім раз пройдено та, навіть, якоюсь практикою підшліфовано, підготовлено матеріальну базу, плюс до того є непохитне спрямування на позитивний результат, постає логічне запитання в плані того на які сорти чи гібриди направити всі свої зусилля. Щоби не вийшло, що танцювали-крутилися, а на виході отримали великий пшик.

Асортимент насіння перцю навіть у звичайному невеличкому спеціалізованому магазині дуже широкий. Ціна може різнитися в 11 разів, а діапазон перебуває у межах від 3 грн. до 33 грн. та більше. Це добре, але паралельно постає проблема вибору, а з нею букет вагань і сумнівів. На чому краще зупинитись? Може доцільніше взяти дороге, здається, з нього обов’язково щось путнє виросте. Чи все ж таки краще дешевше, а раптом приморозок, посуха, або якась інша напасть, що й не подумав-би, от і полетіло все шкереберть. А нам лишні витрати треба — ні, не треба. Є над чим задуматись.

Ми також не раз ставили собі таке запитання і переважно зупинялися на виборі насіння середньої цінової категорії. Дорогі гібриди випробовували також і отримували хороші врожаї, але досягнути повного розкриття закладеного в них потенціалу надзвичайно складно, особливо в умовах відкритого ґрунту. Початківцям взагалі не варто з такими перцями випробовувати долю. Попри запевнення в стійкості та стабільності, вони дуже вимогливі до високого рівня агротехніки.

У продажі нерідко можна побачити зелений перець. Це не є якийсь особливий вид перцю, а плоди в технічній стиглості. Він широко використовується в кулінарії багатьох країн. Його їдять свіжим, тушкують, печуть. Якщо зривати перець у технічній стиглості, продуктивність куща значно зростає. До речі, виробники часто вказують строки достигання не до повної біологічної стиглості, а до часу набрання плодами характерної для сорту чи гібриду ваги і форми, тобто до технічної. Окремі гібриди, особливо голландські, мають ще й таку властивість: допоки плоди не набудуть притаманного їм кольору, вони несмачні, а після теплової обробки ще й дещо гірчать. От і приходиться чекати, коли ж то він добре зарум’яниться, а це немало — цілий місяць.

У цьому сезоні вирішили подивитися, що виросте з найдешевших сортів солодкого перцю. Перше-ліпше не купляли. Хотілося, щоби характеристики були привабливими й щоби насіння не заморське, а своє українське, нехай не зовсім щоб аж районоване, але на наших рідних просторах виплекане. Вибирали ранні та середньостиглі сорти, хоча пізніші 145-ти днів апріорі не берем. Не менш важливим є місце вирощування. У нашому випадку необхідно, щоби сорт був пристосований до умов відкритого ґрунту. От і всі головні вимоги.

Придбали насіння солодкого перцю:

— сорт Богдан від ТМ ЕлітСортНасіння, виробник — ТОВ «Агрофірма — Елітсортнасіння», за ціною 3,00 грн. за 0,2 г.

— сорт Гурме від ТМ Велес, виробник — СПД Могилевський А.В., за ціною 2,90 грн. за 0,3 г (40 шт.);

— сорт Вероніка ТМ GOLDEN GARDEN, виробник ПП «Ада-Сервіс», за ціною 3,72 грн. за 0,3 г;

Зважаючи на ціну, сумніви були і до того ж досить великі. А що, як тільки стратимо час, працю й залишимось ні з чим. Про всяк випадок прикупили ще:

— гібрид Сіндерелла від ТМ Професійне насіння, виробник — НОНГ ВУ БІО ЛТД, Корея, за ціною 11,50 за 8 шт. насіння. Про цей гібрид чули хороші відгуки, дивилися відеосюжет і дуже зацікавились.

Також посіємо сорт Тифліс від ТМ Гавриш, виробник — Група компаній «Гавриш», Росія, придбаний минулими роками за ціною 7,20 грн. за 0,1 г.

Крапку поставили вибором улюбленого сорту Фіолетовий красень, який, сподівались, і в цьому сезоні не підведе.

З висівом насіння довго не затягуємо. Останні дні січня — початок лютого й сіємо. До середини лютого маємо всі сходи. Взимку рослинам недостатньо сонячного світла, а тому майже до середини березня розсаду обов’язково посвічуємо з таким розрахунком, щоби світловий період складав десь 12 годин. Розсаду на грядку висаджуємо 25–29 квітня у віці 75–80 днів. На грядці рослини розміщуємо двома рядками, шахматкою, через 35 см у рядку. Посадки відразу накриваємо агроволокном, натягнутим на дуги. У випадку загрози заморозків поверх ще даємо плівку. Під таким подвійним накриттям молодий перець без проблем пережив період мінусових температур 9–10 травня. Але щоби не попекти листя, як тільки теплішає плівку відразу знімаємо, а от агроволокно захищає перець ще до 18–20 травня.

Підживлення й полив — два основних компоненти щедрого врожаю перцю й у багатьох випадках вони проводились одночасно. За період від середини травня до кінця липня перець підживили 9-ть разів, а це значить, що майже кожного тижня щось вносили.

Хоча зеленим перець почали збирати ще наприкінці червня, стиглими, різнокольоровими плодами перець сипонув у перших числах серпня і з цього часу постійно плодоносив аж до середини жовтня. Усього із грядки довжиною 7 м зібрали 25,3 кг перцю біологічної стиглості, що є еквівалентом врожайності 2,7 кг/м2.

Сьогодні вже зрозуміло, які перці зробили найбільший внесок у загальну продуктову корзину. Закономірно, що першочергово переживали за сорти із дешевого насіння, але спочатку підсумки вирощування гібриду.

Сіндерелла F1.

Цей гібрид спонукав більше звернути увагу на продукцію фірми НОНГ ВУ БІО ЛТД (Корея) оскільки він без перебільшень став лідером за масовістю утворення зав’язі на кущі. Найменше, це 10 плодів, хоча на окремих було навіть 20 штук і це на не дуже високих (60–70 см), але розлогих кущиках. Просто захоплююче видовище. Плоди варті найвищих похвал. Кубовидної форми, яскраво-червоні у разі достигання, виростають великими й можуть набирати вагу 200–210 г. Перець має досить товсті стінки (6–7 мм), хрумкий, соковитий, дуже приємного ніжного смаку. Одне задоволення їсти такий перець.

Зібрати з куща понад 8–10 плодів не вдалося. Гібрид, на жаль, виявився недостатньо стійким до фузаріозного в’янення, хоча повністю захворюванню не піддався й таки порадував високим врожаєм.

На наступний рік, уже знаючи слабкі місця гібриду, необхідно буде провести профілактичні обробки, підвищити рівень внесення поживних речовин із тим, щоби надати гібриду можливість відкритись у всій красі.

А тепер мова піде про сорти солодкого перцю, насіння яких коштувало нам зовсім недорого: Богдан, Гурме та Вероніка.

Богдан.

У цьому випадку виявилося, що прив’язка ціна-якість працює в кардинально протилежних напрямках. Результат очевидний, адже заплативши за насіння зовсім небагато, отримали невисокі, 55–60 см кущики, які аж вгиналися, а окремі гілячки навіть обламувалися від ваги 6–8, а то й нерідко 10 перчин. Усі, як на підбір: спрямовані донизу, конусовидної форми, світло-зеленого кольору в технічній стиглості й жовто-оранжевого у разі повного достигання, середньою вагою 100 г, хоча окремі набирають 170 г. Перець не тільки привабливо виглядає, а й є достатньо м’ясистим і ароматним. Додаткова перевага — висока стійкість до захворювань. Загалом – дуже сподобався. Обов’язково будемо вирощувати й надалі.

Гурме.

Ще один цікавий, недорогий сорт. Кущі висотою 60–65 см, міцні, добре утримують плоди, яких одночасно зав’язується по 5–7 штук. Перчини такі собі здоров’ячки, швидше кубовидної, ніж циліндричної форми середньою вагою 100–120 г, максимально отримали 180 г. Повністю достиглі набувають насиченого оранжевого кольору, стають товстостінними (7–8 мм), ароматними і смачними.

Сорт стійкий до несприятливих умов вирощування та характеризується тривалим періодом плодоношення. Загальне враження досить хороше.

Вероніка.

Отримані результати дуже суперечливі. З однієї сторони мали окремі рослини з хорошою врожайністю та надзвичайно привабливими плодами. На одному кущі могло зав’язатися по 5–8 гладеньких, блискучих, товстостінних (7–9 мм) перчин червоно-малинового кольору, конусовидної форми, вагою 150–160 г. Такий перець був настільки красивим, що відразу хотілося відрізати і з’їсти хоча б скибочку. За фактом смак також не розчарував. Але високої врожайності отримати не вдалось, адже переважна кількість рослин дала досить багато дрібного й некондиційного перцю через що в середньому з куща зібрали лише біля 400 г продукції.

У підсумку можна сказати, що сорт викликав зацікавленість і швидше за все він здатен дарувати високі врожаї якісного перцю. Необхідно буде ще раз спробувати його виростити, придбавши насіння від іншого виробника.

Ну що ж, результатами вирощування перцю з недорогого насіння приємно вражені. Беручи до уваги невпинний ріст цін, у перегонах із якими дохід простого українця все більше й більше відстає, є доцільним шукати посівний матеріал не лише серед імпорту, а й розглядати варіанти, що пропонуються вітчизняними виробниками насіння. Серед них є багато чудових сортів та гібридів овочевих культур, чимало з яких користуються заслуженим визнанням. Ціна насіння не залежить виключно від його біологічних чи генетичних характеристик, на її формування впливає дуже багато інших чинників. Насіння бораго, доставлене скажімо з Нідерландів, буде в декілька разів дорожче, ніж вирощене в Україні. Однак, бораго і в Африці залишиться бораго, але наше насіння для нас обійдеться дешевше, тут арифметика проста. Єдине, на що обов’язково слід звертати увагу — репутація виробника, а ще хотілося б бачити в продажі більше вітчизняних новинок.

Декілька слів про ще один сорт, що вирощувався в цьому сезоні.

Тифліс.

Насіння цього сорту перцю було придбане вже давно, але десь завалялось і попало на очі коли вже минув термін придатності, а це грудень 2016 року. Можна було б цей пакетик взагалі просто викинути. Заради цікавості, типу «а чи зійде?», декілька насінин протягом 4-х діб почергово намочувала в розчині гумату калію, вологим охолоджувала в холодильнику, далі знову намочувала, але вже в препараті Біоглобін, після чого висіяла. Сходів довго не було й появилися вони лише на 15–18 день після посіву. Завдяки посиленому догляду вдалося отримати міцну розсаду, яка нічим не відрізняється від розсади інших сортів.

Кущі перцю даного сорту галузяться слабко, досягають максимальної висоти в 75 см і через те, що на доволі тонких пагонах одночасно наливається 6–8 плодів, потребують підв’язування. Перець почали збирати одним із перших, ще в середині липня, адже ще в технічній стиглості плоди мають привабливий світло-жовтий вигляд та хороший смак.

Плодоношення не тільки тривале, але й рясне. Сорту притаманний безперервний процес плодоутворення, адже, навіть у період росту плодів, кущі не припиняють цвісти та утворювати зав’язь.

Та найкращим перець є в стадії біологічної стиглості. У цей час конуси плодів не тільки зафарбовуються в червоний колір, а й набувають відмінних смакових характеристик. І нехай середня вага плодів 95–115 г за максимальної 160 г, невеликі розміри повністю компенсуються м’ясистими стінками, товщина яких сягає 10 мм, а також високою загальною врожайністю.

На грядці сорт виглядає напрочуд привабливо не тільки через велику кількість блискучих, рівненьких плодів на досить невеликих кущиках, а й завдяки поєднанню кольорової гами із усіх відтінків жовтого та червоного. Чудовий сорт, за всіма параметрами — відмінно.