Найсолодша кукурудза





Мудреці застерігають не суди по одежі — суди по розуму, але так уже ми створені і, якщо дещо інтерпретувати вислів, наші підходи залишаються незмінними навіть коли оцінюємо овочі. От, наприклад, взяти кукурудзу. Коли бачимо великий, довгий качан, густо затиканий світло-жовтими зернятами молочної стиглості, здається, ото ласощі. На фермерських полях та плантаціях агрофірм такі не в дивину. За хорошого догляду на стеблі сидить два, а то і три подібних красеня. Але нема чого сподіватись, що на смак вони будуть такі ж чудові, як із вигляду, до того ж, варити їх прийдеться мінімум години півтори допоки зерно не стане м’яким. Пояснення просте. Це технічні, або кормові сорти кукурудзи для яких високі смакові якості ніколи не були головним надбанням. Там оцінка здійснюється за зовсім іншими параметрами: вміст жирів, крохмалю, засвоюваного протеїну. У загальних обсягах використання зерна в країні 80 % йде на фураж і технічні цілі, і лише 20 % має продовольчий напрямок. Є ще одна цікава статистика згідно з якою із 100 кг зерна кукурудзи в середньому можна отримати: 55 кг крохмалю, або 60 кг фруктози, або 2,7 кг олії, або 40–45 л спирту, що на 3–5 л більше, ніж дають інші зернові культури (крім рису).




Для нас, дачників, у кукурудзі найважливіший смак, саме за це поціновуємо її на своїх ділянках і тут на першому місці рівень цукристості. Кукурудза, вирощена із насіння кормових і технічних сортів не дасть змоги отримати насолоду від поїдання паруючих на столі качанів, тому не дивлячись на те, що таке насіння дуже класно виглядає — велике, наповнене, блискуче, купляти його не хочемо. Віддаємо перевагу невеличкому, зморшкуватому, скловидному — адже зазвичай так виглядає насіння кукурудзи цукристих сортів.

На сьогодні вибрати є з чого. Щоби зацікавити покупців розробники пропонують насіння із такими привабливими назвами, як Медунка, Суперсолодка, Цукровий потік або збивають наповал, зазначаючи, що рівень цукру в зерні кукурудзи, що виросте з їх насіння становитиме 24 %. Можливо й так. Тим більше нічого не маємо проти будь-якого злету фантазії розробників при присвоєнні сорту назви, особливо вітаємо влучні чи милозвучні. Однак, наскільки було б простіше вибирати собі до вподоби кукурудзу за орієнтирами, визначеними відповідно до загальноприйнятих норм. Узяв пакетик, прочитав і вже розумієш, чого очікувати.

От, наприклад, щоби систематизувати рівні цукристості кукурудзи запроваджено класифікацію типів цукрової кукурудзи із відповідними буквеними позначеннями. Вчені по-кісточках розібрали генний код кукурудзи і встановили, що на рівень цукристості суттєво впливають 13 генів. Для селекційної роботи із них використовуються лише 3, але навіть це дало змогу вивести багато гібридів із відмінними смаковими властивостями. Якщо характеризуючи кукурудзу оригінатори коротко пропишуть SU, SE, SE+, SY чи Sh2, це буде означати:




SU — від слова Sugar. Один із початкових, звичайних або іншими словами, стандартних видів цукрової кукурудзи, яка в порівнянні із кормовою містить менше крохмалю й більше цукрів. Серед усіх типів цукрової кукурудзи найкраще пристосована до стресових умов вирощування й забезпечує найвищу врожайність. Насіння здатне проростати за температури 9–12 0С. Завдяки міцнішій зерновій оболонці, стійкіша до механічних пошкоджень. Качани не рекомендується довго не зберігати, оскільки в даного типу кукурудзи цукор швидко перетворюється в крохмаль. У промислових масштабах один з основних видів для переробки.

SE, SE+ — від слова Sugar enhancer. Покращений тип цукрової кукурудзи з підвищеним рівнем цукрів та здатністю в охолодженому стані зберігати цукристість дещо довше. SE тип може бути гетерозиготним (генетичне схрещення SU + SE) або гомозиготним — SE + SE, що робить її найсолодшою в типі SE.

Зернова оболонка тонка, зерно ніжне, а тому під час збору та транспортування з качанами необхідно поводитись обережно. Не потребує ізоляції від SU пилку, хоча це й бажано.

Дещо менш витривалий до несприятливих умов, ніж кукурудза типу SU, насіння проростає за вищих температур, більш вимогливий не тільки до тепла, а й до вологи та поживності ґрунту.




SН2 — від слова Shrunken, що пов’язано із зовнішнім видом зерна (зморшкувате зерно). Дає суперсолодку (ультра-, екстра-, вже як кому подобається сказати) кукурудзу. У цього типу зерно дещо твердіше й містить у декілька разів вищий рівень цукрів, ніж у стандартному типі SU. Процеси переходу крохмалю в цукор дуже сповільнені, що сприяє довгому зберіганню (10–15 днів), але найкращі смакові якості демонструє перші 7 днів. Має властивість довго перебувати в стані технічної зрілості.

Отримати хороший, високої якості врожай досить складно, оскільки кукурудза типу Sh2 є менш витривалою, ніж, навіть, тип SE і набагато вимогливішою до дотримання технології вирощування. Через невеликий вміст поживних речовин, насіння з геном Sh2 характеризується пониженою схожістю й енергією проростання, передпосівну обробку такого насіння слід проводити вкрай обережно, адже воно легко пошкоджується. У порівнянні з іншими типами вимагає найвищих температур для проростання (13–15 0С) та точної глибини посіву (не більше 2,5–3 см). Для отримання найкращих результатів цукристості качанів, потребує ізоляції від попадання пилку всіх інших типів та видів кукурудзи. Демонструє високу вимогу до вологозабезпеченості.

SY — новий тип кукурудзи, який включає синергетичне, взаємно підсилююче об’єднання варіантів SE, SU і SH2 у певному співвідношенні, так званий, потрійний солодкий тип. Це дало змогу отримати кукурудзу із сукупністю кращих ознак. SY відзначається не тільки вищим вмістом цукру, ніж в SE, а й так само, як у SE чудовою структурою зерна при відмінних показниках терміну зберігання продукції, властивих SH2. Водночас для збереження високого рівня цукристості ізоляція під час цвітіння від типів SE і SU хоча рекомендується, але загалом не є обов’язковою.




На своїй дачній ділянці вже не раз вирощували кукурудзу типу SН2. На невеличкій площі зовсім не складно забезпечити їй хороший догляд. Висіваємо її коли вже добре прогріється земля (7–9 травня) і розвиватися вона також буде в найсприятливіших погодних умовах. Одночасно висаджуємо розсаду, що росла в теплі й захистку балкона посіву 22–23 квітня. Якщо вирощуємо гібриди типу SE, SE+, по даті посіву вони також йдуть у ці строки.

До цього часу на грядках уже піднімається кукурудза посіву 06 квітня, 22-х денну розсаду якої висадили 02.05. Але в даному випадку це звичайна цукрова кукурудза типу SU, як є набагато стійкішою. 4-й та 5-й посіви, відповідно 20–24 травня і 12–16 червня, також здійснюємо сортами чи гібридами типу SU, адже друга половина літа через часті серпневі посухи є найскладнішим періодом для кукурудзи й інші типи тут можуть спасувати, водночас доводячи нас до повного виснаження біганиною по воду.

Вибираючи насіння типу SН2, звернули увагу на продукцію вітчизняного виробника — ПП «Манагор», м.Вінниця. Інтернет розповів, що це підприємство спеціалізується на кукурудзі та соняшнику і є лідером продаж у даному сегменті оскільки запропоноване ними насіння дуже високої якості, що проявляється в енергії проростання 93–97 % і схожості до 98 %. Окрім того, українські сорти краще адаптовані до нашого клімату й ціна в порівнянні з іноземними аналогами значно нижча. Ну як у такому випадку залишити без уваги таку пропозицію й не спробувати розібратись із чим насправді маємо справу.

Купили відразу два гібриди: Мілібу й Барселона, 50 насінин яких коштує 20,00 грн. і такої кількості посівного матеріалу достатньо щоби закласти грядку у два рядки довжиною приблизно 5,5 м. Для порівняння, 50 насінин гібриду Лендмарк цього ж типу кукурудзи нам би обійшлись у 32,25 грн., а Світ Парадайз — 42,50 грн. Початок уже непоганий.

Посіяли, насіння зійшло своєчасно, дружно, демонструючи високий процент схожості. Одним словом, не придерешся. Особливих проблем із доглядом не виникало, будь-яких захворювань помічено не було. Підживлення провели два рази комплексними мінеральними добривами з мікроелементами, грядки мульчували сухим листям та травою.



Малібу F1

Рослини сильні, потужні, вистою до 2,5 метрів, через що робити посів чи розміщувати розсаду в рядку краще через 25 см. Качани формуються переважно по 2 штуки на одному стеблі. Для достигання знадобилось 95 днів, що майже на два тижні довше, ніж зазначав розробник гібриду.

Качани красиві, довгі, тугі, із зерном середньої величини, світло-жовтого кольору, дуже солодкого смаку. Наслідків перезапилення помічено не було. До повної готовності качани достатньо проварити 20–30 хвилин.

Наскільки довго качани зберігають технічну стиглість нам судити важко, оскільки грядку під гібрид заклали невелику, врожай зібрали дуже швидко, розійшовся він також на ура. Зате можна впевнено сказати, що гібрид абсолютно не є примхливим і проявив себе з найкращої сторони.



Барселона F1

Гібрид ранньостиглий, технічної стиглості набув на 76-й день вегетації, що для кукурудзи є зовсім непогано. Якби перші качани отримали в строки зазначені розробником, а це 65–68 день, взагалі було б пречудово. Сподіваємось, що вкластись у такі рамки реально, адже в нашому випадку втратили час, здійснивши прямий посів у ґрунт. А там сильний приморозок, земля остудилась, плюс низькі нічні температури (10.05 — мороз 0,6 градусів, 14.05 — +5,8, 17.05 — +6,3) от і пролежало зерно в землі мало що не втричі довше, ніж могло б бути, а рослини з’явилися на світ ослабленими. Вкотре переконуємось: розсада — просте рішення!

Качани збирали поступово, протягом двох тижнів. Дуже сподобалось, що навіть у «підстаркуватих» зерно було хорошої текстури та смачне. Зібраний врожай довго й чудово зберігався не втрачаючи товарних якостей. Для кукурудзи це просто унікальні властивості.

У молодих качанів зерно доволі велике, жовтого кольору, щоправда, спостерігались ознаки перезапилення. У варених качанів під час їжі середина зерен просто випорскує зі своєї оболонки, водночас шкірка залишається добре прикріпленою до стрижня качана. Смак дуже солодкий.

Особливого догляду гібрид не потребував, за винятком частіших поливів, які проводили не стільки з видимої необхідності, як за власною ініціативою для покращення врожайності.

Гібрид залишив хороше враження та бажання попрацювати з ним ще.



Що ж, Манагор, записуємось у покупці й на наступний рік.

Але відкидати сорти й гібриди з іншим, ніж SН2 типом цукристості, теж не збираємось. Привабливих сторін у них достатньо багато і своїх улюбленців там також маємо. Якщо добре доглядати, правильно збирати й уміло готувати, ця кукурудзочка неодмінно побалує важкенькими, добротними, ніжними й солодкими качанами.

У теплі цукор у зернах кукурудзи має здатність перетворюватись у крохмаль і чим вища температура, тим швидше це відбувається. Щоби природна цукристість максимально проявилась, збір врожаю проводимо зранку або ввечері. Для більшого ефекту кукурудзу можна додатково охолодити, помістивши її разом з обгортками на 1–2 години в крижану воду або поклавши в холодильник. Якщо відварити отаку свіжу, добре охолоджену кукурудзу, родина чи друзі точно будуть у захваті від її цукристості. У цьому полягає головний секрет солодких качанів.

Готуємо таким чином: обчищаємо качани від обгорток та ниточок (волосків). Кілька кращих (внутрішніх) покривних листочків і волокон поміщаємо на дно каструлі для надання качанам додаткового аромату. Зверху викладаємо качани, заливаємо воду, швидко доводимо до кипіння після чого вогонь зменшуємо. Качани можна класти в киплячу воду, якщо їх небагато так також робимо. Взагалі-то, це не дуже принципово, за 5 хвилин, допоки закипить вода, нікуди той цукор дітися не встигне.




Якщо хоч раз набратися сміливості і спробувати з’їсти нехай декілька зерен сирими, відразу стане зрозумілим, що довго варити цукрову кукурудзу не варто, бо навіть сирою вона смачна, зовсім не тверда й абсолютно безпечна для здоров’я. Головне все в міру. Отож, варимо її максимум 30 хвилин і це швидше віддаючи дань звичці, ніж через гостру необхідність.

Сіль витягує із зерен воду через що вони стають сухішими, тому добавляємо її за 5 хвилин до закінчення приготування. Відварена кукурудза в разі застиганні твердне, а тому їмо її, як тільки, хоч трохи, перестане обпікати руки. Для тих, хто запізнюється на свято поїдання цукрової кукурудзи, качани залишаємо в тій же каструлі де вони варились. У гарячій, ароматній воді, між листям, вони довше залишатимуться смачними. Добавку звідти також класніше підгрібати. Заходьте, пригостимо.

02 вересня 2017р. (t: +12,3 / +25,4 0С)




Вам також може сподобатись...

Залишити відповідь