І ось, нарешті, власний шматок землі площею 7 соток в 20-ти кілометрах від Луцька. На дачному масиві переважна більшість ґрунтів супісок або майже пісок, що само собою має на увазі, низький вміст гумусу. З лозунгом бачу ціль, не бачу перепон, взялись за освоєння. Сьогодні вже і смішно, і сумно згадувати та переглядати старі фотографій про те, як це все відбувалось. Хоча результати надмірних зусиль та мізерної по відношенню до них віддачі постійно можна бачити на багатьох ділянках на любому дачному масиві.

Схема щороку була однакова. З ранньої весни погоня за машиною гною. Зразу ж вилітає декілька субот через блукання по с/х господарствах та чергування на трасах, а раптом хтось буде їхати. Якщо в цьому році безмежно пощастить, то плюс ще один день на переміщення та накривання кучі з 3-х тон городнього щастя. Бруд, неприємний запах, втома, як похідні даного процесу до уваги слід брати також. Так було до тих пір поки в один чудовий весняний день, витягаючи трактором на вузькій дорозі між ділянками, вгрузлу по днище, багатотонну завантажену машину, мало що не розвалили дерев’яний будиночок сусіда. Це було останньою краплею. Після цього гній більше не завозили.

Оскільки хотілось окрім городини мати ще свої ягоди та фрукти, посадили декілька дерев, кущів і заклали ділянку з суницею. Результат очікувано наступний – перекопуємо вручну або комплексно, частину кіньми чи тракторцем, решта лопатою.

Сівозміна. Яка там сівозміна! В кращому випадку цей рік картопля, на наступний городина і все. Поради щодо овочів попередників, наприклад, після квасолі добре ростуть помідори, по площі розташування культур враховувались настільки приблизно, що їх дієвість практично зводилась до нуля.

Полив. Неймовірні і невиправдані втрати такої цінної сировини. Начебто приніс та вилив на грядку два відра води під капусту, а вона гарненько стекла на стежку та по нахилу попрямувала в тартарари. Стоїш і думаєш, може ще два відра принести, а може ну його в баню, сил і так ні за кота вже нема.  Все, полив завершено.

Підживлення. О…! Нет повести печальнее на свете…  Навіть якщо попередньо під перекопування вносився гній, не факт, що будемо з врожаєм, часто необхідно проводити додаткове чи коригувальне підживлення.  А  тим більше якщо гній не вносився, підживлювати  рослини протягом вегетації треба обов’язково.  Агрономічною  наукою для сільськогосподарських підприємств  по кожній культурі розроблений свій алгоритм підживлення. Правда, норми даються із розрахунку на гектар.  З однієї сторони нібито зрозуміло, а ось на практиці необхідно переміряти всі свої грядки, перерахувати норми внесення, скласти графік підживлення  та сформувати невеличкий склад із 10-15 видів макро- плюс мікро- добрив, які невідомо де продаються. Далі ще гірше. Тільки уявити, що по приїзду на дачу прийдеться формувати біля 20 видів сумішей різної ваги та з різних компонентів (для кожної культури своя), займатись цим вже не хочеться. І, як правило, не займались.

Сім’я і дача. Доглядати дачу їздили всією сім’єю. Працювали від ранку до світанку. Втомлювались неймовірно. Який відпочинок, які пташки, який гриль. Але в битві за врожай до середини липня  традиційно перемагали бур’яни, які займали всі вільні місця і щиро раділи життю, а недостатньо доглянуті рослини нерідко капітулювали під натиском хвороб та шкідників. Зібравши врожай тішили себе думками, що зате все своє, органічне, корисне і йшли на базар докупляти чужу, хто його знає на чому вирощену та чим кроплену городину.

Таку дачу не любили всі та і мене такий стан справ сильно засмучував. Якщо слідувати твердженню, що вустами дитини говорить істина, то ця істина мала наступний зміст. Якось наштовхнулась на запис своєї молодшої  7-ми річної доньки, яка по-дитячому щиро та просто написала: «Сьогодні збирала квасолю. Я її садила, я її сапала, а тепер ще мушу збирати. Боже, нащо я так мучусь. Мені так важко, але ніхто не дивиться, що я ще мала».  Ще один дзвіночок в постійному гулі дзвонів, що не все спокійно та добре в датському, перепрошую, Дачному  королівстві. І наша дача не є місцем відпочинку, сімейного спілкування, дружніх посиденьок, простором для творчості та здорового городнього азарту. Назрівав час змін.