Серед похмурих, сірих зимових днів весну не можна не чекати. З нетерпінням перегортаєш листки календаря, шукаєш помітні перші ознаки її наближення але приходить вона завжди несподівано. Ще день-два назад лежала пожухла трава, маячіло голе гілля дерев, все було якесь поникле, безбарвне і сумне. І ось вже сьогодні, якось так раптово, зеленіли килимки газонів, з бруньок випорснули молоденькі листочки, земля причепурилась квітами. Такими ніжними, тендітними, але разом з тим сильними і сміливими, бо цвітуть поруч з приморозками, колючими вітрами, сльотливими днями. Весна ще зовсім юна, але вона вже прийшла. Привіт, Весно!

17 березня 2016р. (t: +0,4 /+8,8 ⁰С)