Овочі на вузьких грядках не є особливою новинкою. На цю тему існує багато літератури, дописів, відео. Свого часу ми також вирішили спробувати реалізувати такі підходи. Наміри були твердими і ми щиро вірили в успіх, адже метод надзвичайно продуманий та логічний, а результативний досвід інших городників, до того ж у всьому світі, тому запорука.  Але коли вперше розбивали город по Мітлайдеру, найбільше переживали  за картоплю. Хробачок сумнівів поселився десь далеко-далеко в підсвідомості і час від часу пробирався на поверхню і настирливо шепотів: «Ото придумали! Як це може бути – картопля без сапання та підгортання? Це ж курям на сміх. З діда-прадіда відомо як картоплю вирощувати. Догосподарюєтесь, восени весь урожай буде лишень відро бобляхів». Дійсно, навіть уявити собі 45-ти сантиметрову грядку на якій поруч, практично, впритул один до одного, росте два ряди картоплі, а тим більше достойний врожай з неї досить складно.

Реально, перемінити установлені твердження, порядки, норми, підходи, бачення не так-то просто. Ми багато чого робимо через те, що всі так роблять нерідко навіть не задумуючись, а чому саме так. Оглядаємось та приміряємось, щоб бува не вийти за встановлені межі та розроблені і увіковічені правила. Але досить часто буває як в одній з пісень гурту «Машина часу»: «Но иногда найдется вдруг чудак, этот чудак все сделает не так и его костер взовьется до небес». Ми були не першопроходьцями, йшли вже добре второваним шляхом і все ж таки з якимось внутрішнім трепетом викопали восени перший корч картоплі і раділи як діти коли вибирали з чудернацьких грядок великі, важкі бульби. Вийшло! Працює, ще й як працює! Хробачок від цього онімів, а потім просто впав в кому. Але до цього часу нам якось дивно і незвично саджати картоплю невеличкою садовою лопаткою. Чоловік дивиться на цей процес і сміється: «Як в пісочниці бавишся». Ще один парадокс – картопля без лопати.

Сильно запам’яталась посадка картоплі одного року із періоду «сумної дачі». Навесні,  як завжди в суботу, приїхали садити картоплю. Взялися перекопувати ділянку для неї. Поки скопали, добряче втомилися, вирішили відпочити. Аж тут гульк, почав накрапати дощик. Спочатку думалося, що скоро пройде, а він і не думає, дзяботить і дзяботить. Нема чого чекати,  діло йде до вечора, до того ж якщо це розпочалась сльота, дощ так заб’є землю, що хоч знову копай, вирішили садити картоплю. Розпочали. Раз пройшовся – зробив ямки, два пробігся – розклав картоплю, ще метнувся – переніс маркер. Грузько, слизько, земля липне, ноги підняти не можна, але посадили. Прийшли додому мокрі, стомлені але з почуттям виконаної місії. Ми ще тоді не підозрювали які випробування чекають нас і картоплю далі. Виявилось, що поки садили, вкупі з дощем втрамбували землю не згірше асфальтного катка. Не ґрунт, а цемент якийсь. Картопля потім ледь пробилась, відкидаючи цілі шкарлупи із своїх зелених чубчиків. Сходи зріджені, ослаблені. Воно і не дивно. Спеціалісти стверджують, що коріння картоплі інтенсивно дихає і потребує кисню в 5-10 разів більше, ніж інші городні культури. У спресованому та перезволоженому ґрунті вміст кисню різко знижується, бульби задихаються та загнивають. Бур’яни, звичайно, тут як тут, їм ніщо не перешкода, треба сапати. Ага, щоб не так. Земля тверда, аж сапка відскакує, саме раз знову за лопату братись. З горем навпіл бур’яни якось позбивала, а ось підгортання взагалі подужати не могла. За цю роботу взявся чоловік, під кінець сказав, що легше було б все це скосити та прикопати. Отаке воно може бути традиційне картоплярство на дачній ділянці.

Інша справа вузенька грядочка. Ходити по ній немає ніякої потреби, протягнув руку і дістав до протилежного бортика. Нога там ніколи не ступає, а тому земля пухка та легка. Широкою, втоптаною стежкою зручно користуватися за будь-якої погоди. За бажанням навіть можна ослінчик використати. Виполювати бур’яни сидячи на кріселку серед звичайного картопляного поля було б вкрай не зручно і це все б дивилося мінімум неприродньо. А тут, хочеш? Будь ласка, нема проблем. Сідай і працюй, ширина міжрядь спокійно дозволяє це робити і при тому не пошкодити навколишні картопляні кущі.

Звичайно, що до середини червня картопля так розкладеться, що зімкнеться крона між сусідніми грядками і пройти по міжряддях буде просто неможливо, але в цей час особливої необхідності прогулюватись там також вже немає.

Чому, все ж таки, при загущених посадках і без підгортання вдається картопля на вузьких грядках?

Перш за все, тільки не перший погляд здається, що на грядці росте забагато рослин. Насправді, кожен кущ в межах відведених для нього просторових рамок почувається дуже комфортно, адже має місця зовсім не менше, як при традиційних посадках, де між рядками закладають 50-70 см, а в рядку 30-35 см. На вузькій грядці відстань між рослинами в рядку тих самих 35 см, а коли розглядати відстань між рядками, до уваги слід брати ще й ширину міжрядь, адже коріння картоплі розростається далеко за межі грядки, завдяки чому площа живлення значно розширюється. Простий підрахунок показує, що посадивши два ряди картоплі на земельній ділянці шириною 125-135 см (міжряддя 80-90 см і грядка 45 см) в середньому маємо між рядками з картоплею тих самих 60-65 см, що й за звичайної технології.

По-друге, вирощування картоплі на вузьких грядках не обходиться без мульчування. Товстий шар мульчі із минулорічного опалого листя та скошеної і злегка підсушеної газонної трави великою мірою є аналогом підгортання. Під нею земля залишається пухкою та вологою. До того ж, мульча постійно віддає рослинам поживні речовини та захищає ґрунт від перегрівання, а тому є ефективнішою, ніж звичайне підгортання за якого нерідко палюче літнє сонце та вітер висушують земляний горбок, створюють таку собі штучну посуху, через що врожайність картоплі різко знижується.

По-третє, питання столонів. Всім відомо, що бульби утворюються на кінцях підземних пагонів  які називають столонами.  Спеціалісти стверджують, що підгортання сприяє активному наростанню нових столонів на загорнутому в землю стеблі рослини, завдяки чому зростає кількість утворених під кущем бульб. З цим не посперечаєшся. Але загальна вага зібраного врожаю все одно буде залежати від кількості поживних речовин, доступних рослині. Якщо земля пісна і рослини не підживлюються, скільки не підгортай, по вазі багато не збереш. Тобто, справа не лише в кількості отриманих столонів. На вузьких грядках картоплю закопуємо так, щоб над нею був шар ґрунту не менше  8-10 см. Хоча підгортання не робиться, нерідко в кущі знаходиться по 10-15 картоплин. В цьому році особливо здивував сорт Лаперла, де один кущ дав 21 картоплину загальною вагою 4,2 кг, причому там була бульба вага якої сягала 610г.  Якщо ж внаслідок відсутності підгортання не закладеться багато столонів, особливо не переймаємось, адже в цьому випадку поживні речовини підуть в тих декілька картоплин що утворились, завдяки чому вони наберуть хорошу вагу. Як на нас, краще зібрати 5 великих картоплин, як 10 дрібних.

Отож, вузькими грядками для вирощування картоплі дуже задоволені, їх ефективність щороку підтверджується хорошим врожаєм. Обов’язково будемо практикувати їх і надалі.

12 вересня 2016р. (t: +12,3 /+29,2 ⁰С)