Збираємо «осінні» помідори




Масово достигли «осінні» помідори. Яскраві, різнобарвні, соковиті кульки та циліндрики так святково дивляться на зелених кущиках. На сьогодні вони стали просто прикрасою городу. А був час коли просто вже руки опустились і кущі, сильно вражені фітофторою стояли просто за крок від повного знищення.

Та про все по-порядку.

Помідори для збору основного врожаю висіваємо досить рано, це кінець лютого – початок березня. Висаджені із середини квітня під агроволокно, рослини добре приживаються та рано вступають в пору плодоношення. Та зазвичай з наближенням осені помідорні кущі, серед яких переважають детермінантні, вже своє відпрацювали, їх врожайність різко падає і з цим нічого не вдієш.

Щоб в повній мірі використати ще досить сприятливі для росту томатів погодні умови ранньої осені і продовжити період збору помідорів до перших жовтневих приморозків, здійснюємо досить пізній посів – в першій половині травня (12.05), а помідори, що вирощуємо з цього посіву, враховуючи період виходу продукції, умовно називаємо «осінні».




Звичайно, що зібрати повноцінний врожай стиглих помідорів не завжди вдається та це і не головне, адже суть даного методу далеко не в цьому. Помідори осіннього врожаю будемо закладати на зберігання, вони є такою собі заначкою, що дозволить значно збагатити овочевий асортимент в жовтні та листопаді. Важливим є те, що до морозів плоди встигають набрати максимальних для сорту розмірів і в переважній своїй більшості є бурими. Такі помідори, будучи зібраними, дуже добре лежать, гарно достигають і мають хороші смакові характеристики. На вулиці холод, дощ чи перший сніжок, а ти маєш вдома ящик – другий, як сонечко, помідорок, готуєш вітамінні  салати і відчуваєшся причетним до літа. Чим не причина, щоб виростити «осінні» помідори.

Цей метод заслуговує на увагу ще й тим, що помідори висаджуються як друга культура, внаслідок чого зростає об’єм продукції, отриманої протягом сезону з одиниці посадкової площі. В нашому випадку на ділянці спочатку вирощували головчасті та напівголовчасті сорти салату яким щоб розкритись в повній красі необхідно досить багато часу. Та ми і не поспішали, ласували салатом 1,5 місяці, після чого грядку зайняли «осінні» помідори.




Заради справедливості слід сказати, що помідорам, висіяним в травні не зовсім хватає теплого періоду, щоб реалізувати закладений потенціал, а тому зібрати врожай в об’ємах як за літніх умов не вдається. Для максимальної віддачі відбираємо надранні та ранні сорти і гібриди низькорослих помідорів у яких період від сходів до збору врожаю становить до 90 днів. Це дуже важлива умова успішного вирощування «осінніх» помідорів. В іншому випадку перед морозами матимемо лишень зелене бадилля та ні для чого не придатну зав’язь розміром з горішок.

До того ж, умови в яких розвиватимуться рослини є далеко не найкращими. Тут тобі висока температура, брак вологи, шквал хвороб. Тому при виборі сорту орієнтуємось на найбільш непримхливі та стійкі. Гібриди в цьому плані лідирують, до того ж завдяки властивій їм твердості плодів, лежать вони також найкраще. На жаль, не завжди навіть гібридам селекційно закладена опірність захворюванням дозволяє уникнути втрат.

Розсаду помідорів у віці 40 днів 28 червня висадили у відкритий ґрунт двома рядами, шахматкою з відстанню між рослинами в ряду 40 см. Рослини дружно пішли в ріст і так як на момент висадки вже мали квіткові пупляхи, через два тижні рясно цвіли або навіть встигли утворити зав’язь. Догляд за рослинами полягав у поливі, внесенні між рядками попелу та обробці 16.07 по листю розчином фунгіциду Квадріс, імуностимулюючого препарату Імуноцитофіт та комплексу поживних речовин у формі хелатів Хелатин Мікс.




Через тиждень приїхали на дачу і очам не повірили: фітофтора настільки вразила «осінні» помідори, що не тільки листя і пасинки, а й стебла почорніли. Найбільш очевидним рішенням мало б бути зачистити грядку від хворих рослин і спершу саме до цього схилялись та шкода малечу. Подумали: «А що як поборотись за неї, проекспериментувати? Викинути завжди встигнемо. Адже знаємо препарат, який демонстрував хороші лікувальні властивості, правда, в боротьбі з альтернаріозом.  Це Ревус Топ – 500. Виробник запевняє, що здолати фітофтороз йому також під силу».

Звичайно, що ми вважали Ревус Топ ефективним препаратом, але те, що побачили, перевершило наші навіть самі сміливі припущення. Хвороба не тільки відступила, а й була повністю переможена. Вражені ділянки на листках відлущились, а на стеблах закоркувались. Рослини відновили ріст і цвітіння.  Тепер шкодували тільки за втраченим, таким дорогоцінним при вирощуванні «осінніх» помідорів часом.

Посадки підживили комплексними мінеральними добривами з мікроелементами, замульчували, поставили опори та підв’язали. Перший невеличкий врожай зібрали 27.08, на 100-й день після сходів. Отримати більш ранній врожай хвороба таки завадила, але в цілому результат набагато кращий, ніж міг бути.

А тепер про сорти та гібриди, що вирощувались.

Муна F1. ТМ Професійне насіння, виробник – Клоз Тез’є, Франція. Кущі невисокі, 50-60 см, міцні, з лапатим, товстим листям, не потребують пасинкування. Плоди округло-сливовидні, червоного кольору, середньою вагою 80-90 г. Завдяки щільній структурі м’якоті стали нашими улюбленцями при консервуванні половинками. В салатах також чудові так як мають відмінний смак та аромат. Гібрид за весняного посіву досить урожайний. На невисоких кущиках визріває дуже багато помідорів, загальна вага яких сягає до 3 кг.

Полбіг F1. ТМ Професійне насіння, виробник – Бейо Заден, Нідерланди. Висота рослин 60-70 см. Плоди округлої форми, червоного кольору, одномірні. Середня вага 130-145 г, хоча окремі набирають до 170 г. М’якоть як у переважної кількості гібридів щільна, але соковита, приємного смаку. Гібрид стійкий до несприятливих погодних умов, посухостійкий.  Врожайність висока, з одного куща можна легко зібрати 3 кг, а то і більше помідорів. Вартий уваги гібрид.

Річі F1. ТМ Професійне насіння, виробник – Бейо Заден, Нідерланди. Якщо взяти в цілому, даний гібрид нас не вразив. Кущі висотою біля 70 см. Плоди червоні, округлі, з щільною м’якоттю, середньою вагою до 80 г. Врожайність невисока. Не виключено, що за певних умов вирощування гібрид може показати кращий результат та на наших грядках більше, ніж гостем, він не стане.

Орфей F1. ТМ Nasko. Один із улюблених гібридів який вже не один сезон демонструє найкращі результати.  Рослини невисокі, 55-65 см, середньооблистені. І ось на цих непримітних кущиках, нерідко не зважаючи на найскладніші умови вирощування, зав’язується та достигає безліч красивих, всі один в один, червоних, округлих, вирівняних по вазі (110-150 г) томатів. При хорошому догляді цей гібрид у нас давав неймовірну врожайність – по 6 кг товарних плодів із куща.  М’якоть щільна, завдяки чому помідори добре зберігаються, соковита і смачна.

Перцовка.  Цей сорт вирощували вперше і до того ж в найскладніших умовах через які доводиться проходити «осіннім» помідорам. Та не зважаючи на це сорт завоював наші серця. Адже до багатьох його характеристик можна впевнено додати частку «най». Вже 40-ка денною розсадою мав квіткові пупляхи і достиг найпершим, демонструючи ультраскоростиглість. Споглядати Перцовку одне задоволення. Невисокі кущі (50-60 см) просто обвішані довгенькими, 8-10 см, циліндриками з маленьким дзьобиком, вагою 65-75 г, які так і випирають з-під листя. Хоча плоди цупкі, вони не мають властивої гібридам надмірної твердості та характеризуються хорошими смаковими якостями. Протистояння несприятливим умовам та хворобам – окрема тема. Де пасували навіть гібриди, сорт проявив хорошу стійкість, чудову адаптацію та прекрасну здатність до відновлення. Обов’язково спробуємо цей сорт виростити в більш комфортний, весняно-літній період. Думається, що будемо від нього просто в захваті.

Оберіг.  Давно відомий сорт кущових помідорів. Зараз важко згадати коли купили насіння і хто виробник. Насипано його було досить щедро. Вже й пакетик подерся та викинувся, але так як насіння помідорів довго не втрачає схожість, продовжуємо його час від часу висівати. Сорт непримхливий в догляді, не потребує формування. Слід сказати, що по плоди, які ми отримуємо як сорт Оберіг, не є класичною сливкою, вони скоріше округло – продовгуваті, оранжевого кольору, вагою біля 95 г та досить щільної текстури завдяки чому чудово підходять для консервування і зберігання. Врожайність посередня. Загалом не можна сказати, що ми є особливими прихильниками цього сорту.  ФОТО

17 вересня 2016р. (t: +9,8 /+21,0 0С)




Вам також може сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Please turn AdBlock off                               Будь ласка вимкніть AdBlock

Повідомлення для користувачів AdBlock

Будь ласка вимкніть блокування реклами для цього сайту. Це допоможе нам його розвивати та оплачувати хостинг.

Seo wordpress plugin by www.seowizard.org.