На цьому тижні вперше відчули подих зими. Він ще зовсім легкий і швидкоплинний. Пройшовся по дачі і лишень в окремих місцях торкнувся чубків перцю, прокотився по шпараговій квасолі, зачепив помідори і баклажани. Особливої шкоди не завдав, адже ми його очікували і заздалегідь підготувались.

Сьогодні дача не вражає різноманітними барвами клумб, не зачудовує веселим співом пташок, не радує дитячим сміхом. Основний врожай зібрано, грядки, не беручи до уваги сидерати,  майже пусті, а квіти стають рідкістю. Але навіть в цю пору дача має свій шарм сплетений із урочистої тиші, запахів вологої землі, блискучих капель дощу і сором’язливих сонячних промінчиків. А головне, вона не дає можливості нудьгувати, адже ще стільки всього треба зробити.

Востаннє навідуємось до кущової шпарагової квасолі, яку збираємо вже цілий місяць. Посіяли її ще 04-09 липня на грядках, які вивільнились після гороху, цибулі на зелене перо, кропу, або ось-ось мали б стати вільними після збору попередніх культур. Квасолю в такому випадку сіяли в міжряддя або поруч ростучої городини. Нічого поганого, що деяким овочам, як, наприклад часнику чи огіркам прийшлось певний період рости поруч із квасолею. В такому сусідстві всі вони чудово почувались та не заважали один одному виконувати закладену програму. Після того, як викопувався часник чи завершувався збір огірків, квасоля, яка до того часу встигала добряче підрости,  ставала повноцінною господинею на грядці і розкладалась як тільки хотіла.

Правду кажучи, хоча квасоля літнього посіву розвивалась набагато скоріше, ніж весняна і на 7-14 днів раніше розпочала віддавати врожай, серпнева спека зовсім не пішла на користь молодим рослинам, адже їм прийшлось зазнати нестачі води та витримати серйозні атаки шкідників. Внаслідок цього кущики не змогли вирости достатньо потужними та дати такі великі і довгі стручки, як квасоля весняного посіву. Але завдяки тому, що з початком плодоношення, який припав на перші дні вересня, погодна ситуація змінилась як для квасолі на краще, шпарагівка порадувала досить рясним плодоношенням і пристойним врожаєм.

Зараз вона хоча ще має чимало цвіту та зелених лопаток, листочки вже в багатьох місцях прибиті морозом. Якби 01.10 посіви накрили плівкою чи агроволокном, натягнутим на дуги, квасоля плодоносила б ще зо дві неділі. Але так як цим заморочуватись не стали, тепер залишається лише зібрати залишки врожаю та розпрощатись до наступного сезону з цією шанованою нами культурою.

Достигла кукурудза останнього, п’ятого посіву, зробленого 22.06. Її розсаду у віці 12-ть днів висадили 09.07 на грядку, яка звільнилась після збору високорослого гороху. Насіння використовували власного збору, нехай не зовсім чистосортне, зате акліматизоване. Зрозуміло, що кукурудза, як і шпарагівка, росла в не зовсім сприятливих умовах, а тому качани не вийшли велетенськими, хоча в цю пору вони здаються особливо смачними та ароматними.

Навідалися до грядок з салатом. Ще тиждень назад на нього заглядалися і роздумували чи не пора розпочати збір. Хоча сорт Азарт, який зараз вирощуємо, може набирати вагу більше 300 г, ріжемо хрумкі, ніжні, молоденькі кущики вагою біля 100 г. Нема чого чекати, адже посіяли його багато. Щоб вдосталь поласувати заклали аж дві грядки. Під накриттям із агроволокна холодостійкий салат без проблем переніс перші приморозки та за жовтневої погоди продовжує чудово розвиватись.

Прийшов час ранньої капусти, посіяної на розсаду 31.05. Маємо перший врожай. Хоча головки ще не досягли максимуму і продовжують рости, зараз вони вже є досить великими. Зрізати їх будемо поступово, починаючи з найбільших, адже така капуста довго не зберігається, а найсмачніша ось так відразу з городу, допоки просто дихає свіжістю та аж бринить від ввібраної вологи. Інші види капусти, що ростуть на наших грядках (пекінська, броколі, цвітна), ще тільки набирають сили. Для цього попереду вони мають ще майже місяць часу.

08 жовтня 2016р. (t: +7,2 / +10,1 ⁰С)