Неймовірно, але в цьому сезоні редискові грядки віддають продукцію вже другий місяць. Самі не сподівалися на такі щедроти. Безперечно, що на сезон тривалістю в місяць розраховували, а ось щоб аж до початку липня — це вже виходить за межі наших найсміливіших очікувань. Але виявляється, з вітчизняними виробниками, фасувальниками і продавцями насіння не заскучаєш, оскільки на різноманітні сюрпризи вони досить багаті. Та про все по порядку.

Навесні не встигла земля ще добряче підсохнути, а ми вже тут як тут із грабельками й пакетиками насіння. А що, нема коли розгойдуватись, до травня треба встигнути зробити 5 посівів з інтервалом у дві неділі. Заплановано — зроблено. На ділі виглядало це так:

24.03 — 1-й посів на місці де потім буде рости пізня капуста;

05.04 — 2-й посів на грядці також відведеній під пізню капусту;

15.04 — 3-й, по центру грядки у два ряди. Сюди ж наприкінці квітня по краях біля бортиків висіяли кущову квасолю на зерно. Редиска збирається, а квасолька продовжить рости;

25.04 — 4-й до помідорів які розмістили поздовж бортику в один ряд. Чого ж місцю пустувати.

29.04 — 5-й, хоча цей посів можна було б зробити навіть 5–8 травня. Редиску посіяли на грядці, де після неї ще заплановано отримати врожай кукурудзи. В цьому випадку кукурудзу вирощуємо через розсаду, висіваючи насіння 20.05. Допоки на шкілці розсада підросте, врожай редиски збереться.

А тепер мова піде за насіння. Одним з улюблених сортів є Сора. Це давно не новинка на нашому ринку, але час не відбирає в Сори популярності, бо на якість завжди є попит. Зазвичай, насіння цього сорту реально від виробника досить дороге. Наприклад, через інтернет-магазин насіння сорту Сора від фірми Nunhems коштує 12,00–17,00 грн. за 3 г, а це чималі гроші. Нам на сезон необхідно 9–10 г насіння, а це вже мінімум 36 грн. Щось не хочеться за редиску стільки віддавати, отож звернули увагу на інші, помірніші за ціною пропозиції.




З минулого року залишилось 3 г насіння сорту Сора від ТМ GOLDEN GARDEN, узяли 4 г сорту Селена від ТМ GL SEEDS і прикупили пакетик Сори від наших земляків – ТМ Агромайстер, взагалі за смішною ціною — 2,50 грн. за 3 г. Редиска не хліб, навіть якщо не вдасться, голодні не залишимось. Про всяк випадок запаслися чудовим сортом Джоллі від ТМ Професійне насіння яка має хорошу репутацію і якій довіряємо найбільше.

Перший врожай отримали 06.05, а далі понеслось, поїхало, грядка за грядкою, тільки встигай. Хватило й нам, і родичам із друзями, адже після того, як 05.06 з грядок забрали останню редисочку, нарахували в кінцевому підсумку майже 9 кг зібраних хрустких коренеплодів.

До того ж, виростивши сорт Сора від різних торгових марок, отримали чудову нагоду порівняти результати і визначитись, чи варто переплачувати за насіння.

Відправним пунктом, таким собі умовним еталоном, став сорт Сора від ТМ Професійне насіння, яку вирощували в минулі роки. Редиска тут дійсно і красива – величенька, одна в одну, з маленькою гичкою, і смачна – соковита, з помірною гіркотою. До того ж, добре витримує затінення та має підвищений імунітет до стрілкування.

Насіння редиски сорту Сора від ТМ GOLDEN GARDEN також дало непоганий результат.  Щоправда, тут зустрічалися редиски не характерної для класичної Сори форми із більш довгою листовою частиною та надміру потовщеними хвостиками, що свідчить про понижену сортову чистоту насіння. Але загалом врожай був досить високим, а коренеплоди мали хороші смакові характеристики, отож поблажливо ставимо «зарах».

А ось до ТМ Агромайстер є запитання. Цікаво, самі насінництвом займаються, чи десь щось беруть і лишень фасують та фугують по магазинах на продаж, але є великі сумніви, що насипане в пакетики реально відповідає написам на них. Результати цьогорічного редискового сезону тому живе підтвердження. От де купуєш кота в мішку. Добре, що несподіванка виявилася навіть якоюсь мірою приємною, але надалі від ТМ Агромайстер, можливо, куплю лишень петрушку  чи кріп.




Щоби не перегинати палицю й бути максимально об’єктивним, треба сказати, що якщо було написано «Редиска», редиска і виросла. До того ж, досить непогана: кругленька, рівненька, хрумка. Сора — не Сора, по великому рахунку для багатьох городників це абсолютно не має значення, а якщо ще згадати ціну, взагалі супер.

Та поруч зі звичайною редискою траплялись екземпляри із великим лапатим листям та довгим, тонким, стрижневим коренем. Подумалось, що не інакше, як придбане насіння містить домішки виродженої або якоїсь здичавілої форми редиски. Таке відкриття не особливо надихало, особливо коли ці рослини почали закривати та затіняти сходи кущової квасолі. Виривали без жалю цю коренасту, фіолетово-білу чудасію та не оглядаючись виносили на компостну кучу.

Ми б так ніколи й не дізнались, що то воно таке росло, якби на помідорній грядці, де також посіяли Сору від Агромайстра, не забарились із прополюванням. Більшість рослин усе ж таки встигли викинути, але декільком повезло. Оскільки помідори не так-то просто затінити, а основа в цих невпізнаних об’єктів встигла стати товстішою і швиденько прибавляла в розмірах, аж виперла над землею, вирішили залишити їх і подивитись, що з них у результаті виросте.

Пройшло ще півмісяця. Ого, ото так наросло. Пора ріпку рвати. Уже не було ніяких сумнівів, що це дайкон — вид японської редьки. Потягнули за чуба, а там така собі гігантська біла морква: більш як 35-ти сантиметрові ломачища вагою понад 800 г. Дайкон майже щоденно входить до раціону японців. Вони його смажать, тушкують, маринують, солять, їдять свіжим. Йому приписують багато корисних властивостей. За смаковими характеристиками він набагато кращий за редиску, оскільки соковитіший і не має такої гіркоти. Не зважаючи на чудові споживчі властивості, ми з допомогою родичів і друзів ледь подужали перший врожай.

Через 10-ть днів із другим заходом за врожаєм було ще складніше. Дивишся на ріпку і здається, що немає ніяких проблем — ось потягнув та витягнув. Стирчить над землею, можна руками обхватити. Обхватила, а дарма. Тягнула, крутила і зламала, адже коренеплід дуже хрумкий. Виявилося, що у землі міститься 2/3 частини коренеплоду, треба було брати лопату. Після того, як викопала, виявилось, що загальна довжина мало що не півметрова, а вага наближається до 1,5 кг. Класна редисочка.

Жаль, невідомо, що то за сорт. Хотілося б такий дайкон виростити ще й наступного року. Варіанти є. Це знову купити пакетик насіння під назвою редиска сорту Сора від ТМ Агромайстер або подивитись, чи бува немає в продажі від них дайкону. Не виключено, що разом із їхнім дайконом виросте бруква, головне не хвилюватись і почекати. ТМ Агромайстер — творить чудеса.




Якщо із сортами Сора та Джоллі вже мали справу, то сорт Селена вирощували вперше. Відкривши пакетик, нашу увагу відразу привернув розмір насіння, адже воно було чималеньким. Часто таке насіння притаманне великоплідним сортам, а тому посіяли його  із вдвічі більшим (10 см) інтервалом, як зазвичай висіваємо редиску.  Саме це дало змогу уникнути загущення та забезпечити рослинам просторові умови для нормального розвитку, адже плоди виросли досить великими, середня вага 28-30 г, окремі до 44 г. Рівненькі, красивої округлої форми, червоні, інколи з потовщеним білим кінчиком, соковиті і хрумкі. Але що найбільше сподобалось – це смак. Редиска сорту Селена майже немає гіркоти. Звичайно, що це не цукерка, але серед інших редисок одна із найсолодших.

Початок липня – ягідна пора. Саме є всі наші улюблені ягоди. Настояна на літньому сонці, а тому особливо солодка садова полуниця, пахуча суничка, ароматна малина і до того всього море черешень. Просто якийсь ягідний рай.

06 липня 2017р. (t: +12,8 / +20,9 ⁰С)