Кожного року надходять у продаж усе нові й нові сорти та гібриди овочів. Розробники прагнуть, щоби їх продукт був вподобаний городниками, користувався попитом. Інакше бути не може, адже від задуму до прилавку проходить не один рік, а все це гроші, витрати. Звідси слідує, що випускати у світ поганий сорт чи гібрид немає сенсу, адже попри все, це ще й репутація за якою майбутнє фірми-розробника. За фактом так і є: усі сорти та гібриди, особливо від поважних компаній — якісний продукт.

Чому ж тоді ми постійно говоримо, що ось цей сорт просто супер-пупер, а ось той на своєму городі більше ніколи бачити не хочемо. Наскільки в такому випадку об’єктивна наша оцінка й чи можемо ми взагалі щось один одному рекомендувати?

Паралельно виникає ще одне питання. Ось взяти хоча б ранню капусту. Практично вся на один манер. Приготуй, постав на стіл. Ніхто із нас на смак ніколи не відрізнить одну від другої. Для чого тоді стільки сортів, гібридів?




Відповідь на всі ці запитання полягає в тому, що в насінні генетично закладаються характеристики, які відрізняють сорти необхідними умовами вирощування, термінами дозрівання, стійкістю до несприятливих погодних факторів, імунітетом до захворювань та багатьма іншими ознаками. Усе це дає можливість підібрати рослини, які будуть найкраще почуватися саме за певних конкретних обставин і місця вирощування, завдяки чому найповніше розкриватимуть свій потенціал та водночас відповідатимуть забаганкам по висоті, смаку, кольору, вазі і т.д. Розробники сортів прагнуть всебічно задовольнити запити споживачів. Та передусім приходиться враховувати, що в кожному регіоні своя погода, клімат і не завжди вони подобаються городині підібраних сортів. Часто належний догляд зменшує вплив негативних чинників, але, загалом, оцінка сорту не що інше, як висловлення особистих вражень про сорт на основі того, наскільки в конкретних умовах вирощування він виправдав очікування, був продуктивним, стійким та невибагливим, одним словом, сподобався. Саме на таких засадах формується наша думка про той чи інший сорт і цілком логічно, що рослини з такого ж насіння за інших обставин можуть проявити себе дещо інакше.

А тепер про сорти і гібриди капусти, задіяні в дачному городництві цього року. Усього вирощували 70 шт. літньої капусти, у тому числі: 18 шт. пекінської, 15 шт. броколі, 15 шт. цвітної і 22 ранньої. Для нашої невеликої сім’ї із 3-х людей цього було аж занадто достатньо, частину врожаю навіть роздавали родичам та друзям.




Про те, як вирощували пекінську капусту ми вже розповідали, а з іншими видами капусти це було так.

21.03 вдома, у теплі, з інтервалом біля 3-х см, посіяли насіння в малесенькі розсадні лоточки які поставили для пророщування на балкон із температурою 17 0С. Через 4–5 днів появилися сходи й ми вивезли розсаду у фазі петельки на дачу, де її залишили рости на свіжому повітрі в імпровізованій тепличці, накриттям якої слугувала коробка з-під торта з прозорою кришкою.

Довго затримувати розсаду в лотках не стали й у віці 14–16 днів (08.04) з одним справжнім листочком висадили на грядку. У посадкові ямки давався стакан розчину наступного складу: на 10 л води — 50 г нітроамофоски, вапна 800 г. Відстань між рослинами в рядку для ранньої капусти робили 30 см, для брокколі та цвітної 35 см. На грядці формували два рядки з розміщенням рослин у шахматному порядку. Посадки відразу накрили обрізаними 2-х л пластиковими пляшками чи агроволокном під яким капусту тримали до кінця місяця.

Капуста стійко витримала серйозні квітневі та травневі приморозки й це при тому, що в травні ми її нічим не захищали, хоча температура було опускалася до позначки мінімум 2 ⁰С нижче нуля.

До атаки садових мурашок уже були готові. Ще з минулого року знали на що вони здатні, а тому заздалегідь порозкладали на землі навколо стебел вологу тирсу, просякнуту речовинами з різкими запахами або попіл. Не все ефективно спрацювало та втрата 2–3 рослин абсолютно не є катастрофічною. До того ж, навіть негативний результат є позитивом у частині здобутого досвіду. Найкращу захисну дію продемонструвала тирса, оброблена лавандовою олією.




У травні капусту тричі підживили комплексними мінеральними добривами з додаванням бору і молібдену (суміш № 2) на які вона відреагувала хорошим приростом.

Ближче до середини червня стало очевидним, що застосовані підходи до вирощування та догляду за салатними видами капусти в цьому році були особливо вдалими. Загартування ранньовесняними перепадами температур дало змогу отримати дуже стійку й міцну розсаду. Лавандова олія та попіл чудово справились із садовими мурахами. Плюс систематичні підживлення й  у результаті отримали здорові, потужні рослини із небезпідставною перспективою непоганого врожаю.

Ще одне важливе завдання яке ми собі ставили, це якомога найдовше розтягнути період виходу продукції. Реалізувати його можна двома шляхами: придбати пакетик насіння і висівати його потроху через кожних 10 днів, або підібрати сорти із різними строками достигання та скористатися вже генетично закладеними в насінні біологічними особливостями. Вирішили йти другим шляхом, адже це цікавіше та набагато простіше.




Чудовий конвеєр отримали за поєднанні у вирощуванні капусти броколі гібридів KS 355 (виробник — KITANO SEEDS, Японія) та Реггі (Садиба центр, виробник — Rijk Zwaan, Нідерланди). За однакових умов вирощування гібрид KS 355 був готовий до збору вже на 86-й день від сходів і 17.06 поласували першим урожаєм. Головки гібрид сформував невеликі, середньою вагою 180 г, максимально 260 г, темно-зеленого кольору, досить цупкі. Та на цьому віддача врожаю не закінчилась. Реггі F1 ще не встиг сформувати перший врожай, а KS 355 F1 після того, як зрізали центральну головку, дуже скоро, днів через десять, пішов другою хвилею, утворивши на бокових пагонах гарненькі, міцненькі капустинки-суцвіття. Загалом плодоношення цього гібриду тривало аж до морозів.

Гібриду Реггі для віддачі врожаю необхідно було дещо більше часу. Перші головки набули товарного вигляду на два тижні пізніше від початку плодоношення гібриду KS 355, тобто, 02.07 (99-й день від сходів). Але це й добре адже за один раз всю капусту не використаєш, а так поступово, без поспіху, по мірі потреби зрізали головку за головкою й завжди мали їх свіжими, відмінної якості. Ще приємно вразило те, що процес віддачі врожаю в броколі гібриду Реггі досить розтягнутий. Майже місяць бігали до грядки за капустою, адже якщо одна головка вже так і просилася до столу, то поруч були кущики із зовсім маленькою зав’яззю.

Єдине, що дещо засмутило, це вага отриманих головок (максимальна 300 г, середня 230 г) у порівнянні оголошеною розробником (800–1000 г). Швидше за все, необхідно було збільшити кількість підживлень до 5-ти разів (за фактому провели 3).

Загалом, якщо KS 355 F1 був ранньостиглішим, то Реггі F1 виявився значно продуктивнішим, але обидва вартими уваги гібридами.

Із ранньої капусти вирощували сорт Куор Ді Буе Гроссо (Вассма, Україна) та гібрид Кандіша (Агріматко, виробник — SAKATA, Франція).




Головною перевагою капусти Кандіша F1 є її ранньостиглість. Ось із неї ми і розпочали капустяний сезон. Якщо не бути тим, про кого говорять, що сам собі жаліє, перший врожай цього гібриду можна збирати вже в третій декаді червня, а то й раніше. Вага капустин на той час буде 0,7–0,8 кг, але якщо ще почекати зо два тижні, капуста потягне на 1,2–1,6 кг і забезпечить врожайність 5,5 кг/м2. Навіть наймолодші головки тверденькі, тугенько згорнуті, хрумкі, солодкуватого смаку з невеликим стрижнем. Також дуже сподобалася здатність гібриду довго стояти в полі не втрачаючи товарних властивостей. Чудовий, високоврожайний гібрид.

Підхопив капустяний марафон, швидше середньоранній, як ранній, сорт Куор Ді Буе Гроссо. Вірніше сказати — потихеньку почав вливатись. Перші головки зрізали 08.07 на 104 день від сходів. Цей сорт не новинка на нашому городі, вирощували його в попередньому сезоні також. Красивої, незвичної для капусти, конусовидної форми головки з гладенькими листочками, набирали вагу 0,9–1,2 кг, що в середньому формувало врожайність 3,0 кг/м2. Перевагою сорту є висока стійкість до розтріскування та розтягнутий, майже півторамісячний період плодоношення. До недоліків можна віднести інколи дещо завеликий стрижень.

У результаті, завдяки поєднанню ультраскоростиглого гібриду Кандіша та сорту з розтягнутою віддачею врожаю Куор Ді Буе Гроссо, вдалося отримувати продукцію свіжої ранньої капусти майже 2 місяці.

Цвітна капуста смакує нам дещо менше, ніж броколі й це абсолютно не через думку спеціалістів, які переконують, що броколі містить набагато більше поживних та корисних речовин, ніж цвітна капуста. Перевага броколі в більшій ніжності, делікатесності. Смак, смаком, але повністю відмовлятися від цвітної капусти не збираємось. Найбільше вона нам подобається відвареною до напівготовності в злегка підсоленій воді, а потім полита соусом із гірчиці, кетчупу і майонезу, змішаних в однакових пропорціях. Такий собі легкий і швидкий варіант дачного перекусу.




Для вирощування підібрали сорти Уніботра (Садиба центр, виробник — не зазначено) із набуттям технічної стиглості через 60–75 днів від висадки розсади та Гудмен (Агропакгруп, виробник — Bejo Zaden (Нідерланди) із розвитком у 75–80 днів після висадки розсади. Зазначені гібриди, завдяки різним періодам достигання, повинні були забезпечити продовжений період виходу продукції.

Уніботра вже 27.06 була готова до збору (93-й день від сходів). У цей час сорт Гудмен ще продовжував рости: головок візуально не видно, хоча в центрі між молоденькими листочками вони вже прослідковувались і потихенько збільшувались у розмірах. Зате Уніботра до цього часу встигла вимахати ого-го яка. Рослини потужні, зовнішні листки довгі (55–60 см), внутрішні спочатку добре закривали білосніжну головку. По мірі росту суцвіття й досягнення ним досить великих розмірів (18–19 см у діаметрі), покривне листя стало не в змозі повністю закривати плід і в таких місцях головка набувала легкого жовтуватого відтінку.

Отримати головку вагою 2,0–2,5 кг, як було прописано на пакетику із насінням, не вдалося. Капуста дала максимальну вагу 1,1 кг, але думається, що це не межа можливостей сорту, перспектива однозначно в нього є. Причиною недобору врожаю імовірніше стало недостатнє підживлення, адже за правилами його треба провести п’ять разів, а ми обмежилися трьома. Головки хорошої якості: щільні, приємного смаку. Віддача врожаю не є розтягнутою, але на 10–14 днів можна розраховувати.




Цікавою особливістю сорту стала здатність випускати поодинокі бічні пагони на яких виростали невеличкі, але високої якості головки вагою біля 60 г. Таке у цвітної капусти зустріли вперше. Зрізали основну, центральну капустину й паралельно мали ще ось такий додатковий бонус. Загальна урожайність сорту Уніботра склала 3,4 кг/м2.

Сорт Гудмен набрав товарних розмірів тільки через дванадцять днів після початку збору сорту Уніботра. Загалом від сходів до початку плодоношення йому знадобилось 105 днів. Головки непогано закриті, красиві, щільні, білого кольору. За аналогічних із сортом Уніборта умов росту та догляду дав вищу врожайність (4,0 кг/м2). Єдине, що підпсувало плани довго ласувати цвітною капустою — одночасне достигання. Уся капуста сорту Гудмен в один момент вишикувалась, як на підбір, одна в одну. Оскільки затримки зі збором негативно вплинули б на якість продукції, прийшлось вирізали її всю за раз. Зрозуміло, що зібраного врожаю нам було забагато та вплинути на такі речі неможливо, адже дружне достигання є особливістю сорту про яку розробник не попередив.

На цьому сезон цвітної капусти цьогоріч закінчився. Нічого, будемо збирати та готувати довгограючу броколі, але якби знаття, посіяли б не два сорти цвітної капусти, а три із різними термінами достигання. Отоді конвеєр запрацював би в повну силу.




Зате квітковий конвеєр працює на славу.

Також не відстає овочевий, з кінця липня він кочегарить в особливо інтенсивному режимі, адже зараз саме зеніт віддачі.

31 липня 2017р. (t: +16,0 / +31,2 ⁰С)