Ой гарбузе ти перістий




Вибір гарбузів на сьогодні надзвичайно величезний. За бажанням можна виростити плоди круглі, як м’ячики, або у формі груш, чи схожі на грибочки. Поверхня також яка хочеш: гладенька, ребриста, пухирчаста. Щодо кольорів то тут різноманіття як у квітнику. Барви нерідко розкидані смугами, мазками, плямами, штрихами завдяки чому забарвлення гарбуза має строкатий, іншими словами – перістий, а іноді навіть химерний вигляд.

По вазі окремі просто карликові, але є справжні гіганти із світовим рекордом біля тисячі кілограмів. В Україні також ведеться фіксація найбільших гарбузових рекордів. Особливо приємно, що часто призові місця займали наші земляки волиняни. Так, в офіційному «Реєстрі рекордних українських гарбузів» зазначено, що на сьогодні рекордсменом є житель Любешівського району Абрамович Г.М. якому вдалося в 2014 році виростити  гарбуз сорту  Атлантичний гігант Діла вагою 131,7 кг. Це досягнення також зареєстровано в «Книзі рекордів України». На другому місці Кравчук П.А. з Любешова у якого гарбуз сорту Титан набрав 120,5 кг.




Різняться гарбузи не тільки формою, кольором та вагою плоду, а й призначенням. Одні сорти і гібриди використовуються на корм худобі, інші мають столовий напрямок, а є й такі, що стають чудернацькою прикрасою саду та інтер’єру. Наш підхід до вибору гарбузів набагато прозаїчний та практичній і полягає в наступному.

Гарбуз на вузьких грядках може бути не дуже зручною культурою і проблемою тут є його довгі, повзучі стебла які нерідко досягають 4-5-ть метрів, а в окремих сортів навіть до 15-ти метрів. Але завдяки селекційним розробкам кущові форми гарбуза стали далеко не рідкістю і саме таким сортам віддаємо перевагу. Завдяки їм економимо площу, біля них зручно працювати, а гарбузки лежать всі один біля одного, рясно вкриваючи грядку.

Ще однією нашою вимогою до сорту є плоди в діапазоні 2-3 кг. Розрізаний гарбуз має досить короткий термін зберігання, обмежений 4-5 днями. Невеличкий гарбуз за цей період якраз встигаємо використати, а тим часом інші плоди лежать неушкодженими і свіжими та чекають своєї черги. Гарбуз ласий до поживи і на родючому ґрунті навіть дрібноплідні сорти можуть набрати чималих розмірів, а тому систематичні підживлення не проводимо. Максимум одне на початку росту для хорошого старту і мульча як можлива альтернатива.




Але яким би компактним не був кущ і ідеальні по розмірах плоди, звичайно, що вирішальне значення має смак.

Якостями які хочемо бачити в гарбузах, наділений сорт Малишка від ТМ «Гавриш». Ним не можемо натішитись. Відноситься до ранньостиглих. Рослина кущового типу, компактна. Добре утворює зав’язь, урожайна. Плоди темного сіро-зеленого кольору з коричневим відтінком, невеликі, вагою 2-2,5 кг. М’якоть чудових смакових характеристик. Хоча як і більшість ранньостиглих сортів не відзначається особливою лежкістю, до січня зберігається добре. До речі, у гарбузів прослідковується наступна закономірність: чим пізніший сорт, тим краще він зберігається.

Щоб мати змогу ласувати гарбузовими стравами аж до літа, очищену від шкірки і прилеглої насіннєвої частини м’якоть, дрібнимо на невеличкі, 3-4 см кубики, які порційно в целофанових пакетах поміщаємо в морозильну камеру. Звичайно, що вітамінів при цьому у гарбуза меншає, але зберігається багато інших різноманітних корисних речовин, а також смак і аромат.

Улюбленою стравою залишається гарбузова каша. Для приготування нарізану кубиками м’якоть 20 хвилин відварюємо у невеликій (щоб ледь покрило) кількості води. Далі її розтираємо товкачиком  до однорідної маси і добавляємо молоко. Як все це закипить, засипаємо тоненьку вермішель чи локшинку, інколи використовуємо пшоно, солодимо, щіпка солі також не завадить і обов’язково кладемо грудочку масла. За 10-15 хвилин ароматна гарбузова каша готова.




Гарбузове насіння домашнього збору як посівний матеріал використовуємо дуже рідко, адже великі квіти легко перезапилюються вітром і доступні всім бажаючим комахам. Через перехресне запилення гарбуз швидко втрачає сортові ознаки, що нерідко супроводжується зниженням харчової якості. Тому зібране і підсушене на повітрі насіння викладаємо на деко та ставимо в духовку. Частенько заглядаємо до нього, ретельно перемішуємо і ось вже маємо смачнюсте смажене гарбузове насіння, або диньки, як казала баба.

Щоб отримати сортове насіння, жіночу квітку яка щойно відкрилась необхідно запилити вручну ростучим поруч пустоцвітом і зразу ж закрити її паперовим пакетом. Як би нічого особливо складного в цьому немає і при бажанні це можна зробити та переважно насіння купляємо.

Під гарбузи відводимо зовсім мало місця, 2,5-3,0 погонних метра грядки на яких робимо три гнізда по 2-3 насінини Цього достатньо, щоб виросло 8-10 гарбузок, а більше нам і не потрібно. В цьому сезоні насіння першого посіву, зробленого 29.04 не зійшло, а тому 17.05 прийшлось пересівати. Сходи появились в останні дні травня, але завдяки ранньостиглості сорту, плоди до середини вересня встигли добре визріти. Це дуже важливий показник і від нього залежить чи буде гарбуз гарно зберігатись. Ознакою визрівання стала підсохла, жорстка плодоніжка, насичене, яскраве забарвлення і чіткий малюнок поверхні гарбузів та тверда шкірка.

Допоки у вересні тривала суха і тепла погода, гарбузи не поспішали забирати з грядки, але перед марудними осінніми дощами плоди перенесли в прибудову. До того ж, це захистило їх від приморозку на початку жовтня який міг завдати непоправимої шкоди і звести нанівець перспективу довготривалого зберігання. З гарбузками поводились дуже обережно, щоб ненароком їх не травмувати. Слідкували, щоб бува не відламалась плодоніжка, щоб не тріснули, чи не пошкодилась шкірка, адже в такому випадку виникає загроза загнивання через інфікування грибковими хворобами місця розриву тканин. Окремо відклали молоді, недозрілі гарбузи. Їх використаємо першими. Такі плоди також довго лежати не будуть.




В прибудові гарбузам було добре і процес достигання та підготовки до зберігання підійшов до фінішу: випарувалась лишня волога, шкірка зміцніла, м’якоть стала більш цукристою та ароматною.

Сьогодні забираємо гарбузи поближче до дому. Складемо їх у підвалі будинку. Умови для зберігання там найкращі, адже приміщення сухе, прохолодне, темне і добре провітрюється. Декілька плодів перенесемо на засклений балкон, він також значною мірою відповідає зазначеним вимогам, от тільки ряденцем ці ягідки притінимо і з гарбузами буде наведено лад.

21 жовтня 2016р. (t: +4,8 / +6,8 0С)




Вам також може сподобатись...

Залишити відповідь