Солоденька цибулька




Закінчили збір цибулі на ріпку. Якщо врахувати, що малесенька цибулька-димка лягла в землю ще 25.10.15, а перша насінина 07.03.16, зрозуміло, що дорога до врожаю була досить довгою, але цікавою і як виявилось по осені досить результативною. Та головне для нас полягає не в кількості зібраної цибулі, а в її смаку. Просто цибулю як є можна без проблем і скільки хочеш придбати на ринку чи в магазині. Смажена вона вся більш-менш однакова, а ось із свіжою все не так. Хочеться, щоб коли їсиш, очі не плакали, щоб в ніс не вдаряла, щоб була соковита і приємна, щоб можна було із задоволенням хрумати нехай не як яблуко, але біля того. Одним словом, щоб була солоденькою. В продажі вибір такої цибулі невеликий. Найвідоміша, а тому популярна -Ялтинська, але ціни на неї ой як кусаються. Та альтернатива є і сортів із помірною гостротою або навіть солодких, їх ще називають салатними, досить багато. Головний недолік такої цибулі – досить короткий термін зберігання і чим вона солодша, тим, як правило, менше лежить. Це згідно теорії, на практиці все зовсім не так страшно, а тому вже не один рік вирощуємо лежку цибулю чудові смакові якості якої поціновуємо не ми одні. Правда, трохи приходиться з нею поморочитись адже виростає вона з насіння, через розсаду і потребує до себе трішки більше  уваги та ретельнішого догляду. Зате від насінини до цибулини вкладаєшся лише за один сезон.




Насіння на розсаду висіяли в першій декаді березня (07.03.). Розсаду висадили після досягнення нею 40-деного віку (23.04).  Для кращого приживлення посадки на 7-10 днів накрили агроволокном. Молоденькі росточки дуже тоненькі та ніжні. Пришвидшують їх ріст систематичні (щотижневі) підживлення, які в період 05.05-13.06 провели 6 разів, а 22.06 грядки добре замульчували. Чекати атаки шкідників та розгулу хвороб не стали і 08.06 від цибулевої мухи посадки полили розчином інсектициду Актара з розрахунку 1 л розчину на 2,0 м/п грядок. В червні спостерігалась підвищена вологість повітря та ґрунту. Цьому сприяли рясні дощі та висока температура, а тому з профілактичною метою 18.06 рослини покропили фунгіцидом Ридоміл Голд. Зелене перо такої цибулі в їжу не використовуємо, вона вирощується виключно на ріпку. На свіжу зелень відводимо окреме місце і ніякі хімічні препарати там не використовуємо. Для підвищення імунітету 09.07 цибулю з насіння  обробили біопрепаратом Циркон. Такий комплекс вжитих заходів  дозволив отримати міцні рослини із потужною вегетативною масою, а всі напасті обійшли нас стороною.

Цибулю збирали довго, аж три тижні (06.08. – 27.08). На диво, першою достиг сорт Аліса Крейг, який серед всіх вибраних для вирощування сортів мав бути найпізнішим. По факту, останніми з грядок забрали залишки цибулі гібриду Банко F1. Перед тим, як перемістити цибулю на горище для прогрівання та досушування, обрізали корінці та сухе перо, залишивши шийку в 4-5 см. Паралельно відбракували всю некондиційну ріпку.

А зараз про результати вирощування цибулі із насіння. Сорти та гібриди розташовано в порядку зростання вподобань.

Білий Джамбо. ТМ GOLDEN GARDEN, виробник – ПП «Ада-Сервіс».

Білоголова цибуля середнього строку достигання. Вирощувалася в однорічній культурі. Дала головки різних форм – округлі, округло-плескаті, продовгуваті, але переважно з випуклим денцем. Покривне лушпиння білого кольору, часто з легкою рожевинкою. В цілому зовнішній вигляд цибулі не зовсім відповідав поданому на пакеті зображенню. Внутрішні луски білі, досить тверді, більше гострого, як напівгострого смаку. Цибулини середньою вагою 90-100 г, максимальна 150 г. Отримали врожайність на рівні 2,4 кг/м2. Цей сорт цибулі від даного виробника через досить гострий смак, твердувату текстуру лусок, посередню врожайність не здобув нашої прихильності і скоріше за все більше його вирощувати не будемо.

Банко F1. ТМ DGН, виробник – ПП «Агрофірма «Сортцветовощ». Хоча виробник зазначав, що це середньостиглий гібрид, серед інших сортів цибулі, які вирощувались в однорічній культурі, достиг останнім. На виході отримали красиву цибульку вся одна в одну, кругленька, вкрита міцним, темно-цегляного кольору, блискучим лушпинням яке щільно облягає ріпку і добре на ній тримається. Є підстави сподіватись, що зберігатись ця цибуля буде досить добре. Луски білого кольору, середньої соковитості, напівгострого смаку. Хоча окремі цибулини набрали максимальної ваги в 190 г, середня вага коливалась в межах 100 – 130 г. Урожайність досить хороша: 3,1 кг/м2. Вартий уваги гібрид за невеликі гроші (пакет насіння коштував всього 4,00 грн.).

Бронзовий шар (синій): ТМ DGН, виробник – ПП «Агрофірма «Сортцветовощ».

Хочеться зразу сказати, що це один із наших улюблених сортів цибулі. В ній подобається все, адже смачна, врожайна, лежка. Вирощуємо з насіння за один сезон. Головки округлі, вкриті середньої міцності коричнюватим цибулинням. Внутрішні лусочки світло-фіолетового забарвлення, достатньо соковиті, приємного солодкуватого смаку.  Цибуля росте велика. Максимально набрана вага однієї цибулини 290 г, середня 125-150 г. Врожайність стабільно висока. З одного погонного метра нашої грядки збираємо по 3,5-3,6 кг цибулі. Як для солодких сортів, зберігається довго, до середини березня. Рекомендуємо.

Аліса Крейг. ТМ GOLDEN GARDEN, виробник – ПП «Ада-Сервіс». Поєднує високий потенціал врожайності та  неперевершеного смаку. При підборі насіння городини звертаємо увагу на вегетаційний період, адже в наших природно-кліматичних умовах не завжди вдається виростити культури яким для циклу сходи-збір необхідно більше 120 днів. А тут до 140. Зрозуміло, що дещо вагались. Не зважаючи на те, що цьому салатному сорту для повного визрівання може бракнути часу і тепла, перемогло бажання спробувати, все ж таки, виростити справді солодку цибулю. В результаті за один сезон отримали цибулю продовгуватої форми, вкриту тоненьким, золотавим лушпинням, що так і норовить повністю злущитись з головки. Наша цибуля і близько не набрала ваги в 800 г, задекларованої виробником та, вважаємо, що 187 г при середній 103 г  також непогано. В цілому з перерахунку на 1 м2 вийшло 3,05 кг.  Але найважливіше, це неймовірно приємний, збалансований смак. Гірчинка є, все ж таки це цибуля, але вона ховається десь там на задньому плані і злегка проступає вже коли добре пожуєш скибочку. Таку цибульку якщо ще попередньо посолити, можна сирою з’їсти дуже багато. Відмінний вибір для любителів цибулі не тільки серед дорослих, а й дітей.

На лежкість ми її ще перевіримо, а зараз про всяк випадок розпочали її використовувати першою. Та ясно одне: однозначно, що чудесну Алісу Крейг будемо саджати і надалі.

Давно не секрет, що вирощувати цибулю посадкою під зиму та з насінням через розсаду.  зручно і вигідно з багатьох причин, а тому ріпку з чорнушки практикуємо на постійній основі, цибулю під зиму також саджали вже неодноразово. Осінь не така гаряча пора і можна робити все без поспіху, до того ж вивільняється весняна днина. Якщо підібрати морозостійкі сорти, рано навесні, коли природа тільки пробуджується і по відталій землі городу ще не пройти, на цибулевій грядці вже маємо веселенькі зелені чубчики які на весняному сонечку ростуть, немов на дріжджах.

З кінця квітня запустили щотижневу програму підживлень, яку завершили в кінці травня. За цей час наша цибулька отримала 5 підживлень та наростила потужне зелене перо. Саме те що треба для успішного зав’язування головок. Після цього грядку замульчували минулорічним опалим листям та газонною травою.  Для профілактики від хвороб 18.06 рослини обкропили фунгіцидом Ридоміл Голд, а від цибулевої мухи інсектицидом Енжіо. Зазначені препарати в повній мірі проявили свою ефективність і успішно захистили наші посадки, цибуля росла здоровою та сильною.

Цибуля достигала досить дружно і за 3-12 серпня зібрали всю. З грядки стандартною шириною 45 см і  довжиною 8,5 метрів отримали 34,5 кг цибулі. Слід зазначити, що, на жаль, не всі сорти посадженої нами цибулі успішно перезимували. Випало багато цибулин гібриду Бургос F1. Практично повністю пропала цибуля посаджена самостійно вирощеною сіянкою сорту Тексас-Грано та гібриду Ред-Рок F1, добре, що її було зовсім мало. На вивільнені місця ранньою весною було досаджено сіянку інших сортів. Зараз в утвореному різносорті складно розібратись що де, а тому скласти якусь думку про вище зазначені сорти та гібриди немає змоги. Але сорт Ромі спутати важко.

Ромі. Середньопізній сорт озимої цибулі, придбаний нами і в спеціалізованому магазині по ціні майже на половину вищій, ніж на ринку, але він того вартий.

Перш за все, перевагою є те, що це сорт саме озимої цибулі. Завдяки цьому після зими зійшла майже вся, по ходу росту майже не стрілкувалась. Молода цибуля дуже красива: зелене потужне перо і світле стебло яке досить раптово біля землі перегодить в темно-вишневий колір. Головки виросли округлі, досить великі, середньою вагою 135-140 г, максимальна 225 г. Лушпиння тверде, насиченого вишневого кольору. З темноголовою цибулею необхідно бути обережним. Трохи загаялись і  частина цибулин дещо підпеклась на сонці під час 2-3 годинного просушування на грядці зразу ж після збору. Краще було б розкласти її в затінку. Луски зовні темного фіолетово-вишневого кольору, в середині – світліші. Смак досить гоструватий. Передбачається, що даний сорт буде мати високу лежкість. Врожайність – 4,0 кг з м2. Чудовий сорт для підзимової висадки.

На порозі осені збираємо багато різної городини. Тут тобі ароматний, вітамінний перчик і ситний баклажан.

Немов кабанчики порозкладались гарбузики, лежать, вигрівають на сонці боки.

Продовжується помідорний сезон. Вже зробили на зиму достатньо запасів, а вони все йдуть без передиху. Збирати будемо ще довго, адже на кущах багато зелених плодів. У «осінніх» помідорів зараз достигли лише поодинокі найперші.

Не даємо пустувати грядкам, що вивільняються після закінчення періоду збору городини. Зразу ж перекопуємо, щоб мульча пішла під землю і висіваєм сидерати або закладаємо основи наступного врожаю. Ось вже зійшла посіяна 20.08 редиска та зазеленіли сидерати.

Також висадили двотижневу розсаду пекінської капусти сорту Бокал і гібриду Табалуга F1. Відстань між рослинами 35 см. Садили двома рядами, шахматкою. У посадкові ямки давався попіл та по 0,5 л води. Посадки притінили галузками.

На ліщині достигли горішки. Їх дуже багато. Назбирали ціле відро. Відділили лушпайки і на горище підсихати.

Коли дивишся на квіти які зараз цвітуть на серці стає трішки щемко бо ще краще розумієш, що чарівне, веселе, тепле літечко відходить. Свідченням тому айстри – сумні квіти із терпким запахом. Не зважаючи на їх оптимістичний вигляд, зумовлений різноманіття кольорів та форм, вони чомусь нагадують мені про шкільний Перший дзвоник та сльотливі осінні дні. Та їх не можна не любити. Вони як життя де переплітається щастя і горе, радість і смуток, сміх і плач.

27 серпня 2016р. (t: +12,2 /+29,8 0С)




Вам також може сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Please turn AdBlock off                               Будь ласка вимкніть AdBlock

Повідомлення для користувачів AdBlock

Будь ласка вимкніть блокування реклами для цього сайту. Це допоможе нам його розвивати та оплачувати хостинг.

Seo wordpress plugin by www.seowizard.org.