Морква під зиму, морква весною




Коли найкраще висівати моркву? Одні кажуть, що під зиму, щоб був ранній врожай, другі – навесні, щоб не стрілкувалась, а треті радять приступати до посіву на початку літа, щоб добре зберігалась. На це просте питання існує багато поглядів і надається ще більше рекомендацій. Просто голова йде обертом. Вислухали і тих, і цих, перечитали купу літератури, все одно до однієї думки не прийшли. Вирішили не заморочуватись більше теорією, а приступити до практики.

Узагальнений досвід на основі неодноразових посівів впродовж ряду сезонів дав можливість порівняти отримані при різних строках посіву результати і сформувати власну думку щодо того, коли все ж таки краще висівати моркву.




Однозначно, що морква, висіяна під зиму, завжди була найкраща. Нам подобається закладати грядки без поспіху, щоб все робилось акуратно і ретельно. В городника такий час в кінці листопада, на початку грудня однозначно є. Саме тоді, коли ось-ось мороз міцно і надовго скує землю, висіваємо сухе, без всякої попередньої обробки, насіння моркви. Для урожаю поточного сезону робили це 05 грудня. За стійкої теплої погоди висів насіння краще не проводити. Тут необхідно взяти до уваги те, що морква холодостійка культура. Її насіння проростає вже при температурі 3-4 градуси і хоча сходи витримують короткочасне зниження температури до мінус 4 0С, за тривалого морозяного періоду молоді рослини гинуть. А при посівах під мороз на всю зиму насіння лежить в закам’янілій землі як законсервоване.

Звичайно, що для насіння це досить складне випробування і нерідко через різкі температурні перепади частина його загине. Можливі втрати перекриваємо об’ємом висіву на четвертину більшим від норми.




З настанням перших весняних днів насіння починає пробуджуватись. Це довгий процес, який може зайняти 2-3 тижні і успіх залежить від наявності необхідних умов. Річ у тім, що насіння моркви містить досить багато ефірної олії, яка заважає насінню проростати, а тому для появи сходів воно має ввібрати багато води. Ось саме тоді, коли в город після зими ще не зайти, посіяне насіння має змогу максимально використовувати наявні в землі запаси вологи та вже на початку квітня радувати дружніми, зеленими росточками.

В той час, як насіння весняної моркви тільки но поклали в землю, сходи моркви, посіяної під зиму, вже мають справжні листочки.

За такою морквою легко доглядати. Більшість бур’янів не так прудко розвиваються у холодному ґрунті, а рядочки з морквою вже намітились і раннє шарування великою мірою закриває питання чистоти грядок. Відпадає проблема поливів. На природно зволоженій землі морква росте ніжна, соковита та солодка. Допоки морква молоденька і найбільш вразлива, шкідники після зими тільки приходять до тями, а коли вже добряче згрупуються, міцна морква підзимового посіву стає їм не по зубах.

Завдяки раннім сходам до кінця червня отримуємо відмінної якості, вітамінну продукцію. Якщо посіяти ранньостиглі сорти, грядку накрити плівкою, а потім агроволокном, молоду, апетитну морквочку можна мати ще раніше. В цей час морква з підвалу вже втратила всі свої корисні властивості, в магазинах на невідомо ким і як вирощену моркву нового врожаю ціни аж зашкалюють, а тут своя, з лану до столу, їж і насолоджуйся.

В кінцевому результаті морква, посіяна під зиму завжди давала набагато вищу врожайність, ніж посіяна в інші строки. Особливих проблем із лежкістю при зберіганні помічено не було.

Найбільшою проблемою вирощування моркви, посіяної під зиму може стати цвітушність. Морква яка зацвіла коренеплоди не утворює, а коли щось і виросте, через тверду структуру є непридатним для споживання. Уникнути цього можна шляхом підбору холодостійких сортів та гібридів із підвищеним супротивом до стрілкування.




За весь час вирощування моркви посівом під зиму ні разу не було, щоб по якійсь причині залишились без врожаю.

Посів моркви весною також дає хороші результати якщо його зробити як тільки із землі піде зайва волога. Така морква менше підпадає під різкий температурний перепад, тепліша земля при проростанні, а тому процент схожості набагато вищий, відповідно маємо економію на посівному матеріалі. До того ж весняні посіви моркви практично ніколи не зацвітають. Знову очевидна перевага.

Але в підсумку зазвичай урожай менший, ніж при посіві під зиму. Тут може вдатися в знаки брак вологи, зависокий температурний фон та втрати від атаки шкідників.

А ось від чого вже давно відмовились, це проводити посів моркви пізніше першої декади травня. В інтернеті та друкованих виданнях можна зустріти поради (на які ми свого часу повелися), що така морква дуже добре зберігається і висівати її можна аж до половини червня на грядки, що звільнились після збору попередніх культур. Виглядають такі тезиси досить привабливо і скоріше за все це спрацьовує в прохолодне та дощове літо, або в регіонах з вологим, помірно-теплим кліматом, наприклад, в Карпатах, чи хоча б в місцинах із ґрунтами, що добре утримують воду, якійсь низинці.

Побачили, що за наших ґрунтово-кліматичних умов, навіть 9 травня сіяти моркву було вже запізно. На цей час земля зробилась досить суха і щедрий полив рядків перед висівом насіння особливої користі не приніс. Сходи появились більше як через два тижні, слабкі і зріджені. Зате бур’яни за цей час встигли вкрити грядку густою зеленню та добре вкоренитись. Дивишся, придивляєшся де та морква. Смикнув за бур’янець, дістав із землі разом з ним єдину на інтервалі морквинку.




Якщо в червні туди – сюди і проходив якийсь дощик, то з приходом липня кількість опадів різко зменшилась, а температура повітря почала невпинно збільшуватись. Ріст і розвиток коренеплодів практично припинився. Треба поливати. Всім відомо скільки в посуху необхідно влити води, щоб хоча б на 10 см промочити ґрунт – не наносишся. А тут ще перець та капуста повісили спраглі листочки. Моркві перепадають жалюгідні краплі які лишень створюють тверду поверхневу шкірку.

З приходом спеки активізувались шкідники. Рослини випусти лишень третій – четвертий невеличкі листочки, а тут тля налетіла. Скорцюбила та покрутила бідну моркву. Та вже геть охляла, почала з останніх сил чіплятись за життя, випускаючи додаткові корінці. Результат передбачуваний – морква вийшла дрібна, пальцювата, суха і гірчила.

17 вересня 2016р. (t: +9,8 /+21,0 0С)




Вам також може сподобатись...

Залишити відповідь