Кожного року з приходом весни у містянина виринає думка: «А коли ж то вже на дачу їхати? Так щоб не занадто рано, але щоб не пізно, роботи ого-го як багато». Селянину в цьому плані легше, адже ось вона, земелька, зовсім поруч, можна зачерпнути, відчути на дотик, потерти в руках, вдихнути її запах. Такою простою процедурою він краще будь-якого книжного теоретика визначить чи дозріла до посіву земля, а чи треба щоб ще полежала.

Якщо приймати рішення на відстані від свого городнього наділу, варто якоюсь мірою орієнтуватись на фенологічні ознаки: «Зацвіла мати-й-мачуха, середньодобова температура підійшла до позначки +5 ⁰С», «Зацвіла кульбаба – середньодобова температура сягнула позначки +10 ⁰С», або на народні прикмети чи приказки: «Овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото». Та все зводиться до одного: «Посій в пору, будеш мати зерна гору». Але сакраментальне питання щодо тієї самої пори часто залишається відкритим.

Ми також в першу чергу орієнтуємось на температуру повітря і якщо мінімум 7-10 попередніх днів вона трималася вдень на рівні 7-8 ⁰С тепла, прихопивши насіння, їдемо на дачу. Та для початку городніх робіт, все ж таки, основним критерієм виступає стан ґрунту, а це вже можна побачити на місці. Якщо земля пристає до ніг, і після кожного кроку аж чавкає, залишаються вирвища, в такій багнюці нема сенсу копирсатись. Але, зазвичай весняні вітри досить швидко підсушують верхній шар і якщо земля після перекопування розпадається, приступаємо до посіву.

Значною мірою полегшують обробіток ґрунту і забезпечують високу якість та хороший стан засіяних ділянок вузькі, 45-ти сантиметрові грядки. Ранньою весною земля ще сильно насичена вологою і хоча перекопування розпушує її, насичує повітрям, вартує раз-другий пройтися, щоб знову зробити з неї асфальт. З вузькими грядками легко працювати, до них можна підійти зі всіх сторін не затоптуючи місце висіву насіння, земелька там, як перинка, а по широких, спресованих, як дорога, міжряддях-стежках, зручно і безпечно ходити за будь-якої погоди.

Багато спеціалістів рекомендують орієнтуватись ще на температуру ґрунту та ми цим не заморочуємось. Першими садимо і сіємо холодостійкі культури. Як правило, для повноцінного розвитку вони потребують прохолоди та побільше вологи, а температуру ґрунту, за потреби, піднімаємо накриттям із плівки чи агроволокна.

В цьому році посівний сезон розпочали 24.03. Особливого тепла ще не було і природа лишень починає оговтуватись після довгого сну та квітники вже зеленіють молоденьким листячком багаторічних та цибулькових квітів.

Гарно перезимувала посаджена під зиму цибуля-сіянка сорту Марковська та часник сорту Любаша, який вже другий рік будемо вирощувати з повітряних бульбашок. Враховуючи те, що посадковий матеріал використовували дуже дрібненький, радує те, що сходи майже стопроцентні.

Батун з петрушкою також чудово почуваються. Інколи миші полюбляють поласувати смачними корінцями петрушки і навесні на грядці залишаються тільки в’ялі чубки. Але гризунам не дуже до вподоби запах листя грецького горіха. Ото його під зиму і наклали побільше в міжряддя. Це допомогло, чи те, що ще з осені отруйними приманками добряче прорідили мишачі лави, але петрушки буде вдосталь.

Нема чого довго розглядатись, пора братись за діло. Зворушила легенько плоскорізом перекопану з осені грядку і для отримання зеленого пера, густенько, суцільним масивом, висадила невеличку ріпку минулорічної цибулі. Ось хто-хто, а вона зовсім не боїться холоду та навіть приморозків. Всі, напевно, помічали, як забута на грядці цибулинка успішно зимує і з першими теплими деньками видає на поверхню міцні ростки. Чому ж не використати таку її природну стійкість та не виростити ранню, ароматну, вітамінну зелень.

В минулому році залишили декілька кущиків салату для збору насіння. Невеличка частина насіння обсипалась на землю і проросла на стежці. Таке добро не стали обминати увагою. На стежці вони приречені бути затоптаними або повільно гибіти в твердій і пісній землі. Рослинки обережно викопала і використала як розсаду, пересадивши їх на грядку до цибулі-ріпки на зелене перо. Для додаткового тепла, грядку з насадженнями цибулі та салату накрили тунелем з поліетиленової плівки. Все, перший зачин зроблено, нехай росте.

Другою на черзі редиска. Для неї відвели окрему грядку на якій після збору врожаю редиски висадимо розсаду пізньостиглої капусти. Буде вирощуватись улюблений сорт Сора під яку відводиться основна площа і випробуємо новий сорт Селена, у нього насіння особливо велике. Ще маємо декілька насінин сорту Кримсон Гігант. В минулому році у весняному посіві від 22 і 29 квітня він весь пішов у стрілку та і в осінньому хоча врожай зібрали, особливо не вразив. Щоб вже до кінця сформувати про нього думку, кинемо пару насінин в землю, побачимо, як він себе покаже при ранньовесняному посіві. Щоб уникнути загущення Сорти Кримсон Гігант та Селена висівались дуже рідко, інтервал між насінинами в рядку складав 10 см і це при тому, що відстань між насінинами рекомендується робити 2,5 см, а при закладці на 45-ти сантиметровій грядці 3-х рядків, для уникнення загущеності, насіння висіваю з інтервалом 5 см. Посіви відразу накрили тунелем з поліетиленової плівки.

Ярий часник ще одна культура успішне вирощування якої без березневих посадок вкрай ускладнюється. Багато хто його садить після того, як буде виорано весь город, а це десь середина чи кінець квітня. Зрозуміло, що з конем чи тракторцем в березні в город не влізеш, треба щоб земля добряче підсохла, а на ділі виявляється, що для хорошого розвитку часника, а це прохолода і волога, сприятливий період вже давно упущено і  ось він як би дружно взявся рости та якось швиденько почав никнути, жовтіти. Залишилось ще раз добряче так, глибоченько його просапати і  вже повністю розпрощатись із надією на великі головки. Тому, як тільки можна працювати із землею, садимо ярий часник. Уважно оглядали кожен зубчик адже окремі під покривною лускою містили два ростки. Можна було їх розділяти і менший відкидати, а більший висаджувати, але вже занадто сильно вони  зрощені і розділення ставало досить травматичним і клопітким. Тому від такої процедури відмовились, до того ж, у відкриті свіжі ранки може легко потрапити інфекція, що призведе до загнивання часнику. Заклали грядку більше 8 погонних метрів, адже часник при приготуванні страв, консервації іде нарозхват. Особливо він нам смакує в плові, куди кладемо його побільше, цілими зубчиками не обчищаючи від покривних лусочок.

Горох також висіваємо як найраніше. І діло не тільки в тому, що це холодостійка культура, яка навіть приморозків не боїться, а вони в цю пору не є рідкістю. Поспішаємо, бо хочемо чимскоріш (до 10 липня) зібрати цей перший врожай, а на звільнених грядках отримати другий врожай, наприклад, шпарагової квасолі, кукурудзи чи ранньої капусти. Успішний досвід в цьому є. Посіяли горох улюбленого сорту Телефон, чудовий сорт Авола та два нових – Дінга і Драгон. Сорт Дінга маємо від двох торгових марок: АТС і Садиба центр. Порівняємо, наскільки вони будуть ідентичні. Не забували, що насіння гороху краще не заглиблювати в ґрунт більше, ніж на товщину насінини, адже посіяне глибше в холодну і мокру землю воно може взагалі не прорости. Подальші досівання, як правило, не дають хорошого результату, оскільки рослини, що зійшли раніше, є більшими та сильнішими, а тому затіняють і пригнічують молоді сходи. За холодної дощової погоди до появи перших росточків посіви накриємо плівкою.

Ну і, звичайно – біб. Його сильно пошкоджує зернівка, а тому щоб не застосовувати хімічні інсектициди, природними цього шкідника не візьмеш, найкращим варіантом є ранніми або пізніми посівами обминути періоди масової яйцекладки цього жука. Придбали і висіяли цікаві та перспективні, на наш погляд, сорти бобу Дольче та Царський врожай. Побачимо, наскільки вони виправдають сподівання.

Далі на денному порядку морква. Через наявність в насінні ефірних олій вона довго проростає. Отож, нема чого в пакетиках перекидатись, нехай в землі потихеньку бубнявіє, оживає. Посіяли дві грядки із морквою декількох сортів. Мали по маленькій щупті залишки насіння двох сортів із простроченими термінами висіву. Нерідко виробники дещо перестраховуються і насіння багатьох культур, нехай не 100-відсотково, але проростає. Хоча використовувати таке насіння сильно ризиковано не тільки через зріджені сходи, а й перспективу отримати ослаблені рослини, вирішили ризикнути, адже проведені в лютому контрольні посіви в квіткові горщечки показали задовільний результат. В кожну ямку клали такого насіння вдвічі більше, ніж зазвичай. Будемо сподіватись, що в польових умовах воно зійде не згірше, як вдома при контрольному посіві. У випадку невдачі збитки невеликі, адже якщо буде необхідність пересіємо чи досіємо той метр грядки, адже часу попереду ще достатньо.

На цьому проводити березневі посіви ще не закінчили і крапку поставили лише заклавши грядку із петрушкою, цибулькою із чорнушки та засіявши на щавлевій грядці залисини. Ось тепер вже буде все.

28 березня 2017р. (t: +6,0 / +16,1 ⁰С)