Дзідзьо співає одну пісню в якій є такі слова: «Бляха муха, то капєц». Коли в черговий раз приїхали на дачу і я побачила свою салатну капусту ця пісенна фраза в череді думок на якийсь час стала хітом. Капустяна міль за тиждень перетворила масу праці, часу, грошей, вкладених у вирощування капусти в решето. Береш листочок за край, а він світиться наскрізь та ще й до того ж так неприродньо і неприємно шурхотить засохлою покривною шкіркою у місцях об’їдених живих волокон.
Ось так. Допоки підшуковувала і роздумувала чим краще покропити шкідників, яких ще й видно то добре не було, гусінь показала майстер-клас по швидкості поїдання листя. 13.06 за проблему ще й не підозрювали. Чотири рази підживлена броколі та цвітна капуста швидко нарощували зелену масу, як комору поживних речовин для утворення головок. Адже в капусти величина майбутньої головки визначається потужністю сформованого листового апарата. Жирування до уваги не береться, там свій нездоровий принцип без майбутнього: «Живу, щоб їсти».
В минулі роки на капусті якщо навіть була гусінь, то переважно білана капустяного: велика та товста. До того ж в кількості, що при бажанні підлягала ручному збору. А тут ціла рать дрібненьких хробачків. З таким зустрічатись ще не доводилось. Тепер з вагомим врожаєм можна попрощатись, це плата за безпечність. З капусти яку зараз маємо вже нічого особливо путнього не виросте.
Добре, що завдяки поливу під корінь інсектицидом Актара 08.06 та обробкою 18.06 по листю інсектицидом Енжіо вдалося зупинити пошесть гусениці та врятувати пізньостиглу капусту. Хоча 100 % гибелі шкідників все одно не було і листя трохи підточили, багато загинуло, а ті, що залишились, як жартома каже народ, вже такого як раніше здоров’я не мають.
Спробувала залишки гусениць на пізньостиглій капусті зібрати вручну та це не просто, сильно вже вони дрібні, а на салатній капусті їх ще й дуже багато. До того ж, дістати гусениць з центру головки, де листочки особливо закручені, взагалі немає змоги. Достатньо, щоб залишилась одна, яка обгризе точку росту і капустину можна буде викинути.
Нарізала полину, благо, що за ним не треба далеко ходити, росте у нас на дачі. Покришила, наклала повну 2-х літрову каструльку, залила доверху водою та прокип’ятила 5-10 хвилин. Після того, як відвар остудився, добавила води із розрахунку 2 частини відвару, 1 частина води, додала рідкого мила для кращого прилипання та з ручного пульверизатора обприскала листя, особливо з нижньої сторони та центр де формується головка. Сподіваюсь, що це буде надійний захист, полинь – штука серйозна, не всім по зубах, правильніше, до смаку.
На щастя з іншою городиною все добре. Наливаються помідори, перець. Баклажани мають невеличку зав’язь та дружно цвітуть.
Закінчили збір гороху Преладо F1. Зерно чисте, не зіпсуте шкідниками. Під цей горох було відведено лише 1 м/п грядки і своїм раннім врожаєм він став хорошим початком великих горохових перегонів. Адже в цьому році вирощуються 4 сорти гороху із яких 2 вперше. На підході сорт Авола, вже достигли нижні стручки (74-й день вирощування), масове достигання настане через 4-5 днів. Сорти Віра та Телефон продовжують рости ( вже не вистачає висоти опор) та закладати врожай.
Салати посіву 14.03 поступово, до 20.06 всі зрізали. Залишила лише кущик, два кожного сорту. Побачимо, чи можна буде з них зібрати насіння та що з нього потім виросте. А зараз збираємо салат сорту Азарт. Територію колишнього парничка він особливо облюбував та без поливів і підживлень виріс там на славу. Кущі набирають вагу біля 400 г кожен. Тепер навіть не здається, що 08.05 він був ось таким слабеньким маліпутством.
Салат сорту Уйсун почав стрімко рости у висоту. В характеристиці виробника зазначено, що це спаржевий вид салату, висотою 70-80 см. Ми весь сезон обламували в нього для салатів нижнє листя і спаржевість в знаки ніяк не давалась. Коли на перший план вийшли Кітаре, Рускай, Афіціон, Андромеда, інтерес до нього якось погас. Зараз чекаємо на спаржеве стебло, побачимо, наскільки воно їстівне. Побоююсь, щоб не було твердувате та гіркувате.
Озимий часник випустив квіткові стрілки (цибуки) на яких будуть розвиватись повітряні бульбочки. Так як наміру провести оздоровлення посадкового матеріалу через вирощування часнику із цих бульбочок немає, стрілки вирізаю якомога раніше. Якщо з цим затягувати, рослина буде спрямовувати всі сили не на ріст головки, а на розвиток і визрівання насіння. Зниження врожаю в такому випадку складе до 50%.
Часникові цибуки не викидаю. Молоденькі вони ніжні та ароматні. Обсмажую їх на пательні до золотистого кольору, вбиваю сирі яйця, солю, все вимішую і через 5 хвилин яєчня з легким часниковим запахом та смаком готова. Також добре їх використовувати разом з іншими овочами для приготування піджарки до супів.
З 18.06 збираємо черешні. Якщо перші травневі черешні об’їли пташки, то червневих вродило стільки, що хватить всім. Як добре вволю поласувати цими смачними ягодами. В нашій сім’ї їх люблять всі.
Як завжди хорошого настрою додають квіти. Квітники розташовані поруч із грядками та як би доповнюють одні одних. Але окремі квіти, через насіння яке попадає в компостну яму восени, нерідко покидають межі квітника, як ось ця матіола біля цибулі, і поселяються зразу обабіч грядок. Чи то красиве та корисне, чи корисне та красиве, хтозна, це не так вже й важливо.
23 червня 2016р. (t: +19,4 /+28,9 0С)
Останні коментарі