Весняні культури восени




Традиційно прийнято вважати, що редиска, салат, рукола, листова гірчиця, бораго є весняними культурами. Такі стереотипи ми вже давно для себе переламали і вже тривалий час успішно вирощуємо ці овочі ще й восени.

Дивного в цьому нічого немає, адже основні вимоги, які виставляє, наприклад, редиска є прохолода, хороша освітленість, волога, короткий світловий день і просторові рамки. Останнє вже залежить виключно від нас, а щодо іншого, то вересень знову дарує нам чудову перспективу успішно виростити редиску: жаркі дні змінюються на досить прохолодні ночі, забезпечуючи найоптимальніший середньодобовий температурний діапазон. До речі, редисці сильної прохолоди якраз і не треба. Хоча вона може проростати навіть при плюс 2-3 0С і витримувати приморозки до мінус 5-6 0С, її коренеплоди найшвидше ростуть та найкраще вдаються коли температура знаходиться в межах 16-18 0С. Неодноразово було помічено, що редиска, посіяна рано навесні днів на 10-ть довше розвивалась і давала скромніший результат, ніж висіяна після 20-х чисел квітня коли встановлюється помірно-тепла погода. Звичайно, що у березневих посівів свої значні переваги, адже перший врожай найбільше очікуєш і так приємно вже на початку травня зібрати  пучок хрумкої, соковитої редисочки. Але повертаємось до осінньої редиски: довгий темний період – тільки повернуло з обіду, а вже сонце поспішає за обрій. Ще одне, вдосталь вологи – туди-сюди і дивись пройшов рясний осінній дощик. Редиска за таких умов виходить на раз-два і готово. Як цим не скористатись, в жовтні такого не буде, тоді вже занадто холодно і темно, а тому про врожай цієї культури навіть не мрій. До того ж, після збору картоплі маємо вдосталь вільних і добряче зворушених, скоріше можна сказати, що перекопаних,  грядок.




Отож, 20.08 взяли грабельці, пройшлися легенько по поверхні щоб розрівняти грядку. Часто для редиски використовують розкидний спосіб сівби. Ми ж зробили на нашій 45-ти сантиметровій грядці три рядочки і дуже добре їх полили. На наш погляд за стрічкового способу вдається краще забезпечити насіння вологою та уникнути можливого загущення рослин. Сорт Сора висівали через 5-7 см, Націонал та Кримсон Гігант – через 7-10 см. Редиска по своїй природі є калієлюбом, а тому можна було б розсипати попіл із розрахунку 1 стакан на 1 м  рівчака, але враховуючи те, що земля досить родюча,  а редиска потребує зовсім мало поживних речовин, нічого не вносили.

Після появи сходів грядки накрили агроволокном, натягнутим на дуги. Здавалося б нащо? А на практиці виходить, що тоді редиска набагато краще росте, виходить більш соковитою та солодкою, а нам потрібна саме така.

В поливах потреби не було і подальший догляд зводився до періодичного контролю за загальним станом рослин та відслідковуванням чи бува не появились борозняки.  Через дві неділі почала формуватися ріпка.

Завдяки сприятливим умовам росту, перший врожай зібрали через 23 дні після сходів, 17.09, що на тиждень скоріше, ніж при березневому посіві. Редиска по вазі вийшла набагато більша за весняну, чудової якості, не пошкоджена шкідниками. Збір врожаю завершили 01.10. В цілому отримали 7,5 кг коренеплодів, вистачило і сім’ї і родині. А тепер детальніше про сорти, що вирощувались.

ТМ GOLDEN GARDEN

Сора, ТМ «GOLDEN GARDEN». Улюблений сорт завжди урожайної редиски. Вже не вперше висіваємо і кожен раз не можна налюбуватись. Гичка маленька, коренеплоди високих товарних якостей, кругленькі з біленьким при кінці хвостиком,  відмінних смакових характеристик. Стійка до стрілкування. В осінньому посіві Сора  виросла особливо великою. Середня вага 45-50 г, окремі до 55 г.

Слід зазначити, що сорт редиски Сора продається багатьма торговими марками. Якщо порівняти результати вирощування редиски цього сорту з насіння від ТМ «GOLDEN GARDEN» та ТМ «Професійне насіння» (Нунемс Заден, Нідерланди), то на наш погляд коренеплоди з насіння від останнього більш витончені, вишукані, хоча по інших характеристиках особливої відмінності помічено не було. До речі, ТМ «Професійне насіння» по ціновому діапазону нерідко пропонує найбільш дороге насіння. Закономірно, що за якість треба платити.

Націонал

Націонал, ТМ «Садиба центр». Потужні рослини з розвинутим листовим апаратом. Редиска росте великою, середня вага 55 г, хоча окремі набирали вагу до 71 г, гарного малиново-білого кольору, але в цілому про неї складається враження, як чогось грубого, незграбного, сокирою зробленого. Немає в неї якоїсь привабливості, ніжності, ось так, щоб аж хотілось вкинути до рота. З однієї сторони як би і не товстошкіра, але такою виглядає. Не сказати, що має надміру тверду та суху текстуру, але однозначно, що легкості та соковитості їй бракує. На дряблість не перевіряли але скоріше за все, дивлячись на неї, розумієш, що її лежкість може бути чи не на рівні зимової редьки. Стійкість до стрілкування, про яку запевняє виробник, під великим сумнівом. Ой не такою бачимо ідеальну редисочку, не такою.

Кримсон Гігант, ТМ «Професійне насіння», виробник – Ансем С.п.а., Італія. Торгова марка відома, виробник не новичок своєї справи, але весняний посів сорту Кримсон Гігант приніс нам велике розчарування так як всі рослини пішли в стрілку хоча сорт Сора, який ріс поруч, дав хороший врожай. Вирішили спробувати Кримсон Гігант в осінній культурі. Посіяли в два рази рідше. Результат отримали набагато кращий. Але і тут без прикрощів не обійшлось. Що не коренеплід, то своя форма: продовгуваті, округлі. Можливо це такий авторський задум, хоча більше схоже на якусь недолугу суміш сортів, до того ж, на пакетику редисочки виглядають всі один в один і сильно схожі на Сору. Листовий апарат досить потужний, коренеплоди дуже великі, окремі дійсно гіганти вагою до 78 г. Текстура м’якоті та смак хороші. Схильність до стрілкування не така кардинальна як весною, але зберігається. Не думаю, що захочемо ще експериментувати з цим сортом.

Також на наших жовтневих грядках зеленіють та набирають сили інші весняні культури. Це салат та пекінська капуста. Салат практично готовий до збору, а пекінській капусті ще рости і рости. Та нічого страшного, попереду маємо цілий місяць, а за сприятливих погодних умов то півтора.

Ця осіння пора далеко не квітковий рай. Переважно цвітуть альпійські айстри (осінчаки) та хризантеми. Відчайдушно хапаються за літо рози, навіть чина та звичайна витка квасоля вирішили послати літу прощальний привіт. А на останній жоржині бенкетує джмелик. Можливо, саме ця комашка наступного року оселиться у нас на дачі та започаткує нову веселу джмелину сім’ю. Хорошої їй зимівлі!

01 жовтня 2016р. (t: +12,1 / +23,4 0С)




Вам також може сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Please turn AdBlock off                               Будь ласка вимкніть AdBlock

Повідомлення для користувачів AdBlock

Будь ласка вимкніть блокування реклами для цього сайту. Це допоможе нам його розвивати та оплачувати хостинг.

Seo wordpress plugin by www.seowizard.org.